Job 9

9:1

А Йов відповів та й сказав:

Odpověděv pak Job, řekl:

9:2

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

I ovšem vím, žeť tak jest; nebo jak by mohl člověk spravedliv býti před Bohem silným?

9:3

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

A chtěl-li by se hádati s ním, nemohl by jemu odpovědíti ani na jedno z tisíce slov.

9:4

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Moudrého jest srdce a silný v moci. Kdo zatvrdiv se proti němu, pokoje užil?

9:5

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

On přenáší hory, než kdo shlédne, a podvrací je v prchlivosti své.

9:6

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

On pohybuje zemí z místa jejího, tak že se třesou sloupové její.

9:7

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

On když zapovídá slunci, nevychází, a hvězdy zapečeťuje.

9:8

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

On roztahuje nebe sám, a šlapá po vlnách mořských.

9:9

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

On učinil Arktura, Oriona, Kuřátka a hvězdy skryté na poledne.

9:10

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

On činí věci veliké, a to nevystižitelné a divné, jimž není počtu.

9:11

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Ano jde-li mimo mne, tedy nevidím; ovšem když pomíjí, neznamenám ho.

9:12

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Tolikéž jestliže co uchvátí, kdo mu to rozkáže navrátiti? Kdo dí jemu: Co činíš?

9:13

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

Nezdržel-li by Bůh hněvu svého, klesli by před ním spolu spuntovaní, jakkoli mocní.

9:14

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

Jakž bych já tedy jemu odpovídati, a jaká slova svá proti němu vyhledati mohl?

9:15

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Kterémuž, bych i spravedliv byl, nebudu odpovídati, ale před soudcím svým pokořiti se budu.

9:16

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Ač bych pak i volal, a on mi se ozval, neuvěřím, aby vyslyšel hlas můj,

9:17

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Poněvadž vichřicí setřel mne, rozmnožil rány mé bez příčiny.

9:18

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

Aniž mi dá oddechnouti, ale sytí mne hořkostmi.

9:19

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Obrátil-li bych se k moci, aj, onť jest nejsilnější; pakli k soudu, kdo mi rok složí?

9:20

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Jestliže se za spravedlivého stavěti budu, ústa má potupí mne; pakli za upřímého, převráceného mne býti ukáží.

9:21

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Jsem-li upřímý, nebudu věděti toho; nenáviděti budu života svého.

9:22

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Jediná jest věc, pročež jsem to mluvil, že upřímého jako bezbožného on zahlazuje.

9:23

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

Jestliže bičem náhle usmrcuje, zkušování nevinných se posmívá;

9:24

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

Země dána bývá v ruku bezbožného, tvář soudců jejich zakrývá: jestliže ne on, kdož jiný jest?

9:25

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

Dnové pak moji rychlejší byli nežli posel; utekli, aniž viděli dobrých věcí.

9:26

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

Pominuli jako prudké lodí, jako orlice letící na pastvu.

9:27

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

Dím-li: Zapomenu se na své naříkání, zanechám horlení svého, a posilím se:

9:28

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

Lekám se všech bolestí svých, vida, že mne jich nezprostíš.

9:29

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Jestli jsem bezbožný, pročež bych nadarmo pracoval?

9:30

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

Ano bych se i umyl vodou sněžnou, a očistil mýdlem ruce své,

9:31

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

Tedy v jámě pohřížíš mne, tak že se ode mne zprzní i to roucho mé.

9:32

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Nebo Bůh není člověkem jako já, jemuž bych odpovídati mohl, a abychom vešli spolu v soud.

9:33

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

Aniž máme prostředníka mezi sebou, kterýž by rozhodl nás oba.

9:34

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Kdyby odjal ode mne prut svůj, a strach jeho aby mne nekormoutil,

9:35

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

Tehdáž bych mluvil, a nebál bych se, poněvadž není toho tak při mně.