Proverbs 5

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

Sine moj, čuj moju mudrost, prigni uho mojoj razboritosti

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

da sačuvaš oprez, da ti usne zadrže znanje.

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

Jer s usana žene preljubnice kaplje med i nepce joj je glađe od ulja,

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

ali je ona naposljetku gorka kao pelin, oštra kao dvosjekli mač.

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Njene noge silaze k smrti, a koraci vode u Podzemlje.

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Ona ne pazi na put života, ne mari što su joj staze kolebljive.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Zato me sada poslušaj, sine, i ne odstupaj od riječi mojih usta.

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

Neka je put tvoj daleko od nje i ne približuj se vratima njezine kuće,

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

da drugima ne bi dao svoju slavu i okrutnima svoje godine;

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

da se ne bi tuđinci nasitili tvoga dobra i da tvoja zaslužba ne ode u tuđu kuću;

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

da ne ridaš na koncu kad ti nestane tijela i puti

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

i da ne kažeš: "Oh, kako sam mrzio pouku i kako mi je srce preziralo ukor!

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

I ne slušah glasa svojih učitelja, niti priklonih uho onima što me poučavahu.

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

I umalo ne zapadoh u svako zlo, usred zbora i zajednice!"

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

Pij vodu iz svoje nakapnice i onu što teče iz tvoga studenca.

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

Moraju li se tvoji izvori razlijevati i tvoji potoci teći ulicama?

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Nego neka oni budu samo tvoji, a ne i tuđinaca koji su uza te.

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

Neka je blagoslovljen izvor tvoj i raduj se sa ženom svoje mladosti:

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

neka ti je kao mila košuta i ljupka gazela, neka te grudi njene opajaju u svako doba, njezina ljubav zatravljuje bez prestanka!

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

TÓa zašto bi se, sine moj, zanosio preljubnicom i grlio tuđinki njedra?

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

Jer pred Jahvinim su očima čovjekovi putovi i on motri sve njegove staze.

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

Opakoga će uhvatiti njegova zloća i sapet će ga užad njegovih grijeha.

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

Umrijet će jer nema pouke, propast će zbog svoje goleme gluposti.