Proverbs 26

Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.
Kao snijeg ljeti ili kiša o žetvi, tako pristaju počasti bezumnomu.
Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.
Kao vrabac kad prhne i lastavica kad odleti, tako se i bezrazložna kletva ne ispunja.
Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.
Bič konju, uzda magarcu, a šiba leđima bezumnika.
Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Ne odgovaraj bezumniku po njegovoj ludosti, da mu i sam ne postaneš jednak.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.
Odgovori bezumniku po ludosti njegovoj, da se ne bi učinio sam sebi mudar.
Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.
Odsijeca noge sebi i gorčinu pije tko po bezumnom poruke šalje.
Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка.
Klecava bedra u hromoga - mudra je izreka u ustima bezumničkim.
Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.
Kamen za praćku vezuje tko bezumnom iskazuje čast.
Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного.
Trnovita grana u ruci pijanice: mudra izreka u ustima bezumnika.
Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.
Strijelac koji ranjava sve prolaznike: takav je onaj tko unajmljuje bezumnika.
Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.
Bezumnik se vraća svojoj ludosti kao što se pas vraća na svoju bljuvotinu.
Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.
Vidiš li čovjeka koji se sam sebi mudrim čini? Znaj, i od bezumnika ima više nade nego od njega!
Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!
Lijenčina veli: "Zvijer je na putu, i lav je na ulicama."
Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.
Kao što se vrata okreću na stožerima svojim, tako i lijenčina na postelji svojoj.
Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.
Lijenčina umače ruku u zdjelu, ali je ne može prinijeti ustima.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Lijenčina se čini sebi mudrijim od sedmorice koji umno odgovaraju.
Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.
Psa za uši hvata tko se, u prolazu, umiješa u raspru koja ga se ne tiče.
Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,
Kao bjesomučnik koji baca zublje, strelice i sije smrt,
так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...
takav je čovjek koji vara bližnjega svoga i veli: "Samo se našalih."
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.
Kad nestane drva, oganj se gasi, i kad više nema klevetnika, prestaje svađa.
Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.
Ugljen je za žeravnicu i drvo za oganj, a svadljivac da raspaljuje svađu.
Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.
Klevetnikove su riječi kao slastice: spuštaju se u dno utrobe.
Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,
Srebrna gleđa preko zemljana suđa: laskave usne i opako srce.
устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:
Mrzitelj hini usnama svojim, a u sebi nosi prijevaru;
коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!
ne vjeruj mu kad ljupkim glasom govori, jer u srcu mu je sedam grdila;
Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.
ako himbom skriva mržnju, njegova će se opačina otkriti na zboru.
Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.
Tko jamu kopa, sam u nju pada, i tko kamen valja, na njega se prevaljuje.
Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.
Lažljiv jezik mrzi svoje žrtve, laskava usta propast spremaju.