Job 21

Nang magkagayo'y sumagot si Job, at nagsabi,

А Йов відповів та й сказав:

Pakinggan ninyong mainam ang aking pananalita; at ito'y maging inyong mga kaaliwan.

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

Pagdalitaan ninyo ako, at ako nama'y magsasalita, at pagkatapos na ako'y makapagsalita, ay manuya kayo.

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

Tungkol sa akin, ay sa tao ba ang aking daing? At bakit hindi ako maiinip?

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

Tandaan ninyo ako, at matigilan kayo. At ilagay ninyo ang inyong kamay sa inyong bibig,

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

Pagka aking naaalaala nga ay nababagabag ako, at kikilabutan ang humahawak sa aking laman.

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

Bakit nabubuhay ang masama, nagiging matanda, oo, nagiging malakas ba sa kapangyarihan?

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

Ang kanilang binhi ay natatatag nakasama nila sa kanilang paningin, at ang kanilang mga suwi ay nasa harap ng kanilang mga mata.

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

Ang kanilang mga bahay ay tiwasay na walang takot, kahit ang pamalo man ng Dios ay wala sa kanila.

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

Ang kanilang baka ay naglilihi, at hindi nababaog; ang kanilang baka ay nanganganak, at hindi napapahamak ang kaniyang guya.

Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

Kaniyang inilabas ang kanilang mga bata na gaya ng kawan, at ang kanilang mga anak ay nangagsasayawan,

Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

Sila'y nangagaawitan na katugma ng pandereta at alpa, at nangagkakatuwa sa tunog ng plauta.

Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

Kanilang ginugugol ang kanilang mga kaarawan sa kaginhawahan, at sa isang sandali ay nagsisilusong sila sa Sheol.

Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

At sinasabi nila sa Dios: Lumayo ka sa amin; sapagka't hindi namin ninanasa ang pagkaalam ng inyong mga lakad.

А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

Ano ang Makapangyarihan sa lahat na siya'y paglilingkuran namin? At anong pakinabang magkakaroon kami, kung kami ay magsidalangin sa kaniya?

Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

Narito, ang kanilang kaginhawahan ay wala sa kanilang kamay: ang payo ng masama ay malayo sa akin.

Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

Gaano kadalas pinapatay ang ilawan ng masama? Na ang kanilang kapahamakan ay dumarating ba sa kanila? Na nagbabahagi ba ang Dios ng mga kapanglawan sa kaniyang galit?

Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

Na sila'y gaya ng dayami sa harap ng hangin, at gaya ng ipa na tinatangay ng bagyo?

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

Inyong sinasabi, Inilalapat ng Dios ang kaniyang parusa sa kaniyang mga anak. Gantihin sa kaniyang sarili upang maalaman niya.

Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

Makita ng kaniyang mga mata ang kaniyang pagkagiba, at uminom siya ng poot ng Makapangyarihan sa lahat.

Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

Sapagka't anong kasayahan magkakaroon siya sa kaniyang bahay pagkamatay niya, pagka ang bilang ng kaniyang mga buwan ay nahiwalay sa gitna?

Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

May makapagtuturo ba ng kaalaman sa Dios? Dangang kaniyang hinahatulan yaong nangasa mataas.

Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

Isa'y namamatay sa kaniyang lubos na kalakasan, palibhasa't walang bahala at tahimik:

Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

Ang kaniyang mga suso ay puno ng gatas, at ang utak ng kaniyang mga buto ay halumigmig.

діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

At ang iba'y namamatay sa paghihirap ng kaluluwa, at kailan man ay hindi nakakalasa ng mabuti.

А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

Sila'y nahihigang magkakasama sa alabok, at tinatakpan sila ng uod.

та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

Narito, aking nalalaman ang inyong pagiisip, at ang mga maling haka ng inyong inaakala laban sa akin.

Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

Sapagka't inyong sinasabi, Saan naroon ang bahay ng prinsipe? At saan naroon ang tolda na tinatahanan ng masama?

Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

Hindi ba ninyo itinanong sa kanilang nangagdadaan? At hindi ba ninyo nalalaman ang kanilang mga pinagkakakilanlan?

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

Na ang masamang tao ay natataan sa kaarawan ng kasakunaan? Na sila'y pinapatnubayan sa kaarawan ng kapootan?

що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

Sinong magpapahayag ng kaniyang lakad sa kaniyang mukha? At sinong magbabayad sa kaniya ng kaniyang ginawa?

Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

Gayon ma'y dadalhin siya sa libingan, at magbabantay ang mga tao sa libingan.

І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

Ang mga bugal ng libis ay mamabutihin niya, at lahat ng tao ay magsisisunod sa kaniya, gaya ng nauna sa kaniya na walang bilang.

Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

Paano ngang inyong aaliwin ako ng walang kabuluhan, dangang sa inyong mga sagot ang naiiwan lamang ay kabulaanan?

І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...