Psalms 104

 Lova HERREN, min själ.  HERRE, min Gud, du är hög och stor,  i majestät och härlighet är du klädd.

Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

 Du höljer dig i ljus såsom i en mantel,  du spänner ut himmelen såsom ett tält;

Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

 du timrar på vattnen dina salar,  molnen gör du till din vagn,  och du far fram på vindens vingar.

Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

 Du gör vindar till dina sändebud,  eldslågor till dina tjänare.

Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

 Du grundade jorden på hennes fästen,  så att hon icke vacklar till evig tid.

Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

 Med djupet betäckte du henne såsom med en klädnad;  uppöver bergen stodo vattnen.

безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,

 Men för din näpst flydde de;  för ljudet av ditt dunder hastade de undan.

від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

 Berg höjde sig, och dalar sänkte sig,  på den plats som du hade bestämt för dem.

виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

 En gräns satte du, som vattnen ej fingo överskrida,  så att de icke åter skulle betäcka jorden.

Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

 Du lät källor flyta fram i dalarna,  mellan bergen togo de sin väg.

Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

 De vattna alla markens djur,  vildåsnorna släcka i dem sin törst.

напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

 Vid dem bo himmelens fåglar,  från trädens grenar höja de sin röst.

Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

 Du vattnar bergen från dina salar,  jorden mättas av den frukt du skapar.

Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

 Du låter gräs skjuta upp för djuren  och örter till människans tjänst.  Så framalstrar du bröd ur jorden

Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

 och vin, som gläder människans hjärta;  så gör du hennes ansikte glänsande av olja,  och brödet styrker människans hjärta.

і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

 HERRENS träd varda ock mättade,  Libanons cedrar, som han har planterat;

Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

 fåglarna bygga där sina nästen,  hägern gör sitt bo i cypresserna.

що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

 Stenbockarna hava fått de höga bergen,  klyftorna är klippdassarnas tillflykt.

Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

 Du gjorde månen till att bestämma tiderna;  solen vet stunden då den skall gå ned.

і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

 Du sänder mörker, och det bliver natt;  då komma alla skogens djur i rörelse,

Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

 de unga lejonen ryta efter rov  och begära sin föda av Gud.

ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

 Solen går upp; då draga de sig tillbaka  och lägga sig ned i sina kulor.

Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

 Människan går då ut till sin gärning  och till sitt arbete intill aftonen.

Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

 Huru mångfaldiga äro icke dina verk, o HERRE!  Med vishet har du gjort dem alla.  Jorden är full av vad du har skapat.

Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

 Se ock havet, det stora ock vida:  ett tallöst vimmel rör sig däri,  djur både stora och små.

Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

 Där gå skeppen sin väg fram,  Leviatan, som du har skapat att leka däri.

Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

 Alla vänta de efter dig,  att du skall giva dem deras mat i rätt tid.

Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

 Du giver dem, då samla de in;  du upplåter din hand,      då varda de mättade med goda håvor.

Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

 Du fördöljer ditt ansikte, då förskräckas de;  du tager bort deras ande, då förgås de  och vända åter till sitt stoft igen.

Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

 Du sänder ut din ande, då varda de skapade,  och du förnyar jordens anlete.

Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

 HERRENS ära förblive evinnerligen;  må HERREN glädja sig över sina verk,

Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

 han som skådar på jorden, och hon bävar,  han som rör vid bergen, och de ryka.

Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

 Jag vill sjunga till HERRENS ära, så länge jag lever;  jag vill lovsjunga min Gud, så länge jag är till.

Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

 Mitt tal behage honom väl;  må jag själv få glädja mig i HERREN.

Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

 Men må syndare försvinna ifrån jorden  och inga ogudaktiga mer vara till.  Lova HERREN, min själ  Halleluja!

Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!