Job 21

Iov a luat cuvîntul şi a zis:

А Йов відповів та й сказав:

,,Ascultaţi, ascultaţi cuvintele mele, daţi-mi măcar această mîngîiere.

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

Lăsaţi-mă să vorbesc, vă rog; şi, după ce voi vorbi, veţi putea să vă bateţi joc.

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

Oare împotriva unui om se îndreaptă plîngerea mea? Şi pentruce n'aş fi nerăbdător?

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

Priviţi-mă, miraţi-vă, şi puneţi mîna la gură.

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

Cînd mă gîndesc, mă înspăimînt, şi un tremur îmi apucă tot trupul:

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

Pentruce trăiesc cei răi? Pentruce îi vezi îmbătrînind şi sporind în putere?

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

Sămînţa lor se întăreşte cu ei şi în faţa lor, odraslele lor propăşesc supt ochii lor.

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

În casele lor domneşte pacea, fără umbră de frică; nuiaua lui Dumnezeu nu vine să -i lovească.

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

Taurii lor sînt plini de vlagă şi prăsitori, juncanele lor zămislesc şi nu leapădă.

Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

Îşi lasă copiii să se împrăştie ca nişte oi, şi copiii se sbeguiesc în jurul lor.

Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

Cîntă cu sunet de tobă şi de arfă, se desfătează cu sunete de caval.

Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

Îşi petrec zilele în fericire, şi se pogoară într'o clipă în locuinţa morţilor.

Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

Şi totuş ziceau lui Dumnezeu: ,Pleacă dela noi. Nu voim să cunoaştem căile Tale.

А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

Ce este Cel Atot puternic, ca să -I slujim? Ce vom cîştiga dacă -I vom înălţa rugăciuni?

Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

Ce! nu sînt ei în stăpînirea fericirii? -Departe de mine sfatul celor răi! -

Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

dar de multe ori se întîmplă să li se stingă candela, să vină sărăcia peste ei, să le dea şi lor Dumnezeu partea lor de dureri în mînia Lui,

Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

să fie ca paiul luat de vînt, ca pleava luată de vîrtej?

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

Veţi zice că pentru fiii Săi păstrează Dumnezeu pedeapsa. Dar pe el, pe nelegiuit, ar trebui să -l pedepsească Dumnezeu, ca să simtă;

Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

el ar trebui să-şi vadă nimicirea, el ar trebui să bea mînia Celui Atotputernic.

Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

Căci, ce -i pasă lui ce va fi de casa lui după el, cînd numărul lunilor i s'a împlinit?

Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

Oare pe Dumnezeu Îl vom învăţa minte, pe El, care cîrmuieşte duhurile cereşti?

Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

Unul moare în mijlocul propăşirii, păcii şi fericirii,

Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

cu coapsele încărcate de grăsime, şi măduva oaselor plină de suc.

діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

Altul moare, cu amărăciunea în suflet, fără să se fi bucurat de vreo fericire,

А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

şi amîndoi adorm în ţărînă, amîndoi sînt mîncaţi de viermi.

та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

Ştiu eu bine cari sînt gîndurile voastre, ce judecăţi nedrepte rostiţi asupra mea.

Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

Voi ziceţi: ,Unde este casa apăsătorului? Unde este cortul în care locuiau nelegiuiţii?`

Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

Dar ce! n'aţi întrebat pe călători, şi nu ştiţi ce istorisesc ei?

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

Cum în ziua nenorocirii, cel rău este cruţat, şi în ziua mîniei, el scapă.

що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

Cine îl mustră în faţă pentru purtarea lui? Cine îi răsplăteşte tot ce a făcut?

Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

Este dus la groapă, şi i se pune o strajă la mormînt.

І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

Bulgării din vale îi sînt mai uşori, căci toţi oamenii merg după el, şi o mulţime îi merge înainte.

Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

Pentruce dar îmi daţi mîngîieri deşerte? Ce mai rămîne din răspunsurile voastre decît viclenie?``

І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...