Psalms 104

Błogosław, duszo moja! Panu. Panie, Boże mój! wielceś jest wielmożnym; chwałę i ozdobę przyoblokłeś.

Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

Przyodziałeś się światłością jako szatą; rozciągnąłeś niebiosa jako oponę.

Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

Któryś zasklepił na wodach pałace swoje; który używasz obłoków miasto wozów; który chodzisz na skrzydłach wiatrowych;

Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

Który czynisz duchy posłami swymi; ty czynisz sługi swe ogniem pałającym.

Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

Ugruntowałeś ziemię na słupach jej, tak, że się nie poruszy na wieki wieczne.

Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

Przepaścią jako szatą przyodziałeś ją był, tak, że wody stały nad górami.

безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,

Na zgromienie twojerozbiegły się, a na głos pogromu twego prędko zuciekały.

від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

Wstąpiły góry, zniżyły się doliny na miejsce, któreś im założył.

виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

Zamierzyłeś im kres, aby go nie przestępowały, ani się wracały na okrycie ziemi.

Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

Który wypuszczasz źródła po dolinach, aby płynęły między górami,

Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

A napój dawały wszystkiemu zwierzowi polnemu; a z nich gaszą leśne osły pragnienie swoje.

напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

Przy nich mieszka ptastwo niebieskie, a z pośród gałązek głos wydaje.

Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

Który pokrapiasz góry z pałaców swoich, aby się z owoców spraw twoich nasycała ziemia.

Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

Za twoją sprawą rośnie trawa dla bydła, a zioła na pożytek człowieczy; ty wywodzisz chleb z ziemi:

Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

I wino, które uwesela serce człowiecze, od którego się lśni twarz jako od oleju; i chleb, który zatrzymuje żywot ludzki.

і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

Nasycone bywają i drzewa Pańskie, i cedry Libanu, których nasadził;

Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

Na których ptaki gniazda swe mają, i bocian na jedlinach ma dom swój.

що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

Góry wysokie dzikim kozom, a skały są ucieczką królikom.

Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

Uczynił miesiąc dla pewnych czasów, a słońce zna zachód swój.

і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

Przywodzisz ciemność, i bywa noc, w którą wychodzą wszystkie zwierzęta leśne.

Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

Lwięta ryczą do łupu, i szukają od Boga pokarmu swego.

ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

Lecz gdy słońce wznijdzie, zaś się zgromadzają, i w jamach swoich kładą się.

Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

Tedy wychodzi człowiek do roboty swojej, i do pracy swojej aż do wieczora.

Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

O jakoż wielkie są sprawy twoje, Panie! te wszystkie mądrześ uczynił, a napełniona jest ziemia bogactwem twojem.

Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

W morzu zaś wielkiem i bardzo szerokiem, tam są płazy, którym nie masz liczby, i zwierzęta małe i wielkie.

Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

Po niem okręty przechodzą, i wieloryb, któregoś ty stworzył, aby w niem igrał.

Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

Wszystko to na cię oczekuje, abyś im dał pokarm czasu swego.

Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

Gdy im dajesz, zbierają; gdy otwierasz rękę twoję, nasycone bywają dobremi rzeczami.

Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

Lecz gdy ukrywasz oblicze twoje, trwożą sobą; gdy odbierasz ducha ich, giną, i w proch się swój obracają.

Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

Gdy wysyłasz ducha twego, stworzone bywają, i odnawiasz oblicze ziemi.

Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

Niechajże będzie chwała Pańska na wieki; niech się rozweseli Pan w sprawach swoich.

Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

On gdy wejrzy na ziemię, zadrży; dotknie się gór, a zakurzą się.

Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

Będę śpiewał Panu za żywota mego; będę śpiewał Bogu memu, póki mię staje.

Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

O nim będzie wdzięczna mowa moja, a ja się rozweselę w Panu.

Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

Oby byli wytraceni grzesznicy z ziemi, a niezbożnych aby już nie było! Błogosław, duszo moja! Panu. Halleluja.

Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!