Proverbs 7

Synu mój! strzeż słów moich, a przykazanie moje chowaj u siebie.

Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,

Strzeż przykazań moich, a żyć będziesz; a nauki mojej, jako źrenicy oczów swych.

бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,

Uwiąż je na palcach twoich,napisz je na tablicy serca twego.

прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!

Mów mądrości: Siostraś ty moja, a roztropność przyjaciółką nazywaj,

На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!

Aby cię strzegły od żony cudzej, i od obcej, która mówi łagodne słowa.

щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.

Bom oknem domu swego przez kratę moję wyglądał;

Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,

I widziałem między prostakami, obaczyłem między synami młodzieńca głupiego,

і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,

Który szedł ulicą przy rogu jej, drogą postępując ku domowi jej.

проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

Ze zmierzkiem pod wieczór, w ciemności nocnej, i w mroku.

коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.

A oto niewiasta spotkała go, w ubiorze wszetecznicy, chytrego serca,

Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,

Świegotliwa i nie ukrócona, a w domu własnym nie mogły się ostać nogi jej;

галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:

Raz na dworzu, raz na ulicach i po wszystkich kątach zasadzki czyniąca;

раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...

I uchwyciła go, i pocałowała go, a złożywszy wstyd z twarzy swojej, rzekła mu:

І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:

Ofiary spokojne są u mnie; dzisiajm oddała śluby moje.

У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!

Przetożem wyszła przeciw tobie, abym pilnie szukała twarzy twojej, i znalazłam cię.

Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!

Obiłam kobiercami łoże moje, ozdobione rzezaniem i prześcieradłami egipskiemi.

Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,

Potrząsnęłam pokój swój myrrą, aloesem, i cynamonem.

постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...

Pójdźże, opójmy się miłością aż do poranku, ucieszmy się miłością.

Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!

Boć męża mego w domu niemasz; pojechał w drogę daleką.

Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:

Worek pieniędzy wziął z sobą; dnia pewnego wróci się do domu swego.

вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...

I nakłoniła go wielą słów swoich, a łagodnością warg swoich zniewoliła go.

Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,

Wnet poszedł za nią, jako wół, gdy go na rzeź wiodą, a jako głupi do pęta, którem karany bywa.

він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

I przebiła strzałą wątrobę jego; kwapił się jako ptak do sidła, nie wiedząc, iż je zgotowano na duszę jego.

як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...

Przetoż teraz, synowie! słuchajcie mię, a bądźcie pilni powieści ust moich.

А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:

Niechaj się nie uchyla za drogami jej serce twoje, ani się tułaj po ścieszkach jej.

Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,

Albowiem wielu zraniwszy poraziła, i mocarze wszyscy pozabijani są od niej.

бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!

Dom jej jest jako drogi piekielne, wiodące do gmachów śmierci.

Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...