Proverbs 30

Ny teny mavesa-danja nataon'i Agora, zanak'i Jake, dia ny teny nataon-dralehilahy tamin'Itiela, eny, tamin'Itiela sy Okala:

Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!

Izaho dia biby, fa tsy olona, Ary tsy manan-tsain'olombelona aho.

Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,

Tsy nianatra fahendrena aho, Na nahazo ny fahalalana ny Iray Masina.

і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...

Iza no efa niakatra tany an-danitra sady nidina indray? Iza no nahangona ny rivotra tao an-tànany? Iza no nahafono ny rano tamin'ny lambany? Iza no nahamisy ny faran'ny tany rehetra? Iza no anarany, ary iza no anaran'ny zanany? Fa toa fantatrao!

Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?

Ny tenin'Andriamanitra dia voadio avokoa; Ampinga ho an'izay mialoka aminy Izy.

Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

Aza manampy ny teniny, fandrao hanariny ianao Ka ho hita fa mpandainga.

До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.

Zavatra roa loha no angatahiko aminao; Ka aza lavinao, dieny tsy mbola maty aho:

Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:

Ampanalaviro ahy ny zava-poana sy ny lainga; Aza manome ahy alahelo na harena; Fahano aho amin'izay anjara-hanina sahaza ho ahy;

віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,

Fandrao, raha voky aho, dia handà Ka hanao hoe: Iza moa Jehovah? Ary andrao, raha tonga malahelo aho, dia hangalatra Ka hanamavo ny anaran'Andriamanitro.

щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.

Aza manendrikendrika ny mpanompo amin'ny tompony, Fandrao hozoniny ianao ka hahazo heloka.

Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

Misy taranaka izay manozona ny rainy Sady tsy misaotra ny reniny.

Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,

Misy taranaka manao azy ho madio, Kanjo tsy voasasa ho afaka amin'ny fahalotoany.

покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,

Misy taranaka, endrey ny fiandrandran'ny masony Sy ny fisondrotry ny hodi-masony!

покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!

Misy taranaka izay toy ny sabatra ny nifiny, Ary toy ny antsy ny vazany, Hamongotra ny ory tsy ho amin'ny tany Sy ny malahelo tsy ho amin'ny olona.

Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!

Ny dinta manan-janakavavy roa, dia ny hoe: Omeo, Omeo. Misy zavatra telo tsy mety voky, Eny, efatra aza no tsy manao hoe: Aoka izay:

Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:

Ny fiainan-tsi-hita; sy ny kibo momba, Ny tany izay tsy vonton-drano, Ary ny afo koa no tsy mba manao hoe: Aoka izay.

шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!

Ny maso izay miandranandrana amin-dray Sady tsy mety manaja reny Dia hotsaingotsaingohin'ny goaika eny an-dohasahan-driaka Ary hohanin'ny zana-boromahery.

Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!

Misy zavatra telo mahagaga ka tsy takatro, Eny, efatra aza no tsy fantatro:

Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:

Ny nalehan'ny voromahery teny amin'ny habakabaka, Ny nalehan'ny bibilava teny amin'ny vatolampy, Ny nalehan'ny sambo teny amin'ny ranomasina, Ary ny nalehan'ny lehilahy tamin'ny tovovavy.

дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...

Tahaka izany koa no fanaon'ny vehivavy mpijangajanga: Homana izy, dia mamafa ny vavany, Ka dia manao hoe: Tsy nanao ratsy aho.

Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...

Izao fitondrana telo izao no tsy mampandry ny tany, Eny, zavatra efatra aza no tsy zakany;

Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:

Raha ny andevo no tonga mpanjaka, Raha ny adala no voky hanina,

під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,

Raha ny vehivavy lany zara no ampakarina, Ary raha ny ankizivavy no mandova ny tompovaviny.

під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...

Izao zavatra efatra izao dia kely amin'ny etỳ ambonin'ny tany, Nefa hendry sady mahay:

Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:

Ny vitsika dia firenena tsy matanjaka, Nefa manangona ny haniny amin'ny fahavaratra izy;

мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;

Ny biby hyraka dia firenena tsy manan-kery, Nefa manao ny tranony ao amin'ny harambato izy;

борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;

Ny valala tsy manana mpanjaka, Nefa izy rehetra miainga manao antokony tsara;

немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;

Ny antsiantsy dia mandady amin'ny tànany, Nefa tonga ao an-tranon'ny mpanjaka izy.

павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!

Misy zavatra telo izay tsara famindra, Eny, efatra aza no tsara fandeha;

Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:

Dia ny liona, izay mahery indrindra amin'ny biby Ka tsy mihemotra na amin'inona na amin'inona,

лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,

Ny soavaly voaomana hiady sy ny osilahy Ary ny mpanjaka tsy azo toherina.

осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!

Raha adala ka nanandra-tena ianao, Na efa nisaina hanao ratsy, Dia tampeno ny tananao ny vavanao.

Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!

Ny fanontsankontsanana ny ronono no miteraka rononomandry, Ny fanolanana ny orona no miteraka rà; Ary ny fanetsiketsehana ny fahatezerana no miteraka ady.

Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.