Proverbs 5

My son, attend unto my wisdom, and bow thine ear to my understanding:

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

That thou mayest regard discretion, and that thy lips may keep knowledge.

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

For the lips of a strange woman drop as an honeycomb, and her mouth is smoother than oil:

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

But her end is bitter as wormwood, sharp as a twoedged sword.

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

Her feet go down to death; her steps take hold on hell.

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Lest thou shouldest ponder the path of life, her ways are moveable, that thou canst not know them.

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Hear me now therefore, O ye children, and depart not from the words of my mouth.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Remove thy way far from her, and come not nigh the door of her house:

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

Lest thou give thine honour unto others, and thy years unto the cruel:

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

Lest strangers be filled with thy wealth; and thy labours be in the house of a stranger;

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

And thou mourn at the last, when thy flesh and thy body are consumed,

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

And say, How have I hated instruction, and my heart despised reproof;

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

And have not obeyed the voice of my teachers, nor inclined mine ear to them that instructed me!

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

I was almost in all evil in the midst of the congregation and assembly.

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

Drink waters out of thine own cistern, and running waters out of thine own well.

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

Let thy fountains be dispersed abroad, and rivers of waters in the streets.

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

Let them be only thine own, and not strangers' with thee.

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Let thy fountain be blessed: and rejoice with the wife of thy youth.

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

Let her be as the loving hind and pleasant roe; let her breasts satisfy thee at all times; and be thou ravished always with her love.

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

And why wilt thou, my son, be ravished with a strange woman, and embrace the bosom of a stranger?

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

For the ways of man are before the eyes of the LORD, and he pondereth all his goings.

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

His own iniquities shall take the wicked himself, and he shall be holden with the cords of his sins.

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

He shall die without instruction; and in the greatness of his folly he shall go astray.

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...