Job 9

Then Job answered and said,

А Йов відповів та й сказав:

I know it is so of a truth: but how should man be just with God?

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

If he will contend with him, he cannot answer him one of a thousand.

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

He is wise in heart, and mighty in strength: who hath hardened himself against him, and hath prospered?

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Which removeth the mountains, and they know not: which overturneth them in his anger.

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Which shaketh the earth out of her place, and the pillars thereof tremble.

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Which commandeth the sun, and it riseth not; and sealeth up the stars.

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Which alone spreadeth out the heavens, and treadeth upon the waves of the sea.

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

Which maketh Arcturus, Orion, and Pleiades, and the chambers of the south.

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

Which doeth great things past finding out; yea, and wonders without number.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

Lo, he goeth by me, and I see him not: he passeth on also, but I perceive him not.

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Behold, he taketh away, who can hinder him? who will say unto him, What doest thou?

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

If God will not withdraw his anger, the proud helpers do stoop under him.

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

How much less shall I answer him, and choose out my words to reason with him?

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

Whom, though I were righteous, yet would I not answer, but I would make supplication to my judge.

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

If I had called, and he had answered me; yet would I not believe that he had hearkened unto my voice.

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

For he breaketh me with a tempest, and multiplieth my wounds without cause.

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

He will not suffer me to take my breath, but filleth me with bitterness.

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

If I speak of strength, lo, he is strong: and if of judgment, who shall set me a time to plead?

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

If I justify myself, mine own mouth shall condemn me: if I say, I am perfect, it shall also prove me perverse.

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Though I were perfect, yet would I not know my soul: I would despise my life.

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

This is one thing, therefore I said it, He destroyeth the perfect and the wicked.

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

If the scourge slay suddenly, he will laugh at the trial of the innocent.

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

The earth is given into the hand of the wicked: he covereth the faces of the judges thereof; if not, where, and who is he?

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

Now my days are swifter than a post: they flee away, they see no good.

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

They are passed away as the swift ships: as the eagle that hasteth to the prey.

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

If I say, I will forget my complaint, I will leave off my heaviness, and comfort myself:

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

I am afraid of all my sorrows, I know that thou wilt not hold me innocent.

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

If I be wicked, why then labour I in vain?

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

If I wash myself with snow water, and make my hands never so clean;

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

Yet shalt thou plunge me in the ditch, and mine own clothes shall abhor me.

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

For he is not a man, as I am, that I should answer him, and we should come together in judgment.

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Neither is there any daysman betwixt us, that might lay his hand upon us both.

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

Let him take his rod away from me, and let not his fear terrify me:

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Then would I speak, and not fear him; but it is not so with me.

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...