Psalms 104

Anima mia, benedici l’Eterno! O Eterno, mio Dio, tu sei sommamente grande; sei vestito di splendore e di maestà.

Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

Egli s’ammanta di luce come d’una veste; distende i cieli come un padiglione;

Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

egli costruisce le sue alte stanze nelle acque; fa delle nuvole il suo carro, s’avanza sulle ali del vento;

Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

fa dei venti i suoi messaggeri, delle fiamme di fuoco i suoi ministri.

Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

Egli ha fondato la terra sulle sue basi; non sarà smossa mai in perpetuo.

Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

Tu l’avevi coperta dell’abisso come d’una veste, le acque s’erano fermate sui monti.

безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,

Alla tua minaccia esse si ritirarono, alla voce del tuo tuono fuggirono spaventate.

від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

Le montagne sorsero, le valli s’abbassarono nel luogo che tu avevi stabilito per loro.

виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

Tu hai posto alle acque un limite che non trapasseranno; esse non torneranno a coprire la terra.

Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

Egli manda fonti nelle valli, ed esse scorrono fra le montagne;

Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

abbeverano tutte le bestie della campagna, gli asini selvatici vi si dissetano.

напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

Presso a quelle si riparano gli uccelli del cielo; di mezzo alle fronde fanno udir la loro voce.

Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

Egli adacqua i monti dall’alto delle sue stanze, la terra è saziata col frutto delle tue opere.

Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

Egli fa germogliar l’erba per il bestiame e le piante per il servizio dell’uomo, facendo uscir dalla terra il nutrimento,

Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

e il vino che rallegra il cuor dell’uomo, e l’olio che gli fa risplender la faccia, e il pane che sostenta il cuore dei mortali.

і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

Gli alberi dell’Eterno sono saziati, i cedri del Libano, ch’egli ha piantati.

Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

Gli uccelli vi fanno i loro nidi; la cicogna fa dei cipressi la sua dimora;

що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

le alte montagne son per i camosci, le rocce sono il rifugio de’ conigli.

Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

Egli ha fatto la luna per le stagioni; il sole conosce il suo tramonto.

і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

Tu mandi le tenebre e vien la notte, nella quale tutte le bestie delle foreste si mettono in moto.

Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

I leoncelli ruggono dietro la preda e chiedono il loro pasto a Dio.

ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

Si leva il sole, esse si ritirano e vanno a giacere nei loro covi.

Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

L’uomo esce all’opera sua e al suo lavoro fino alla sera.

Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

Quanto son numerose le tue opere, o Eterno! Tu le hai fatte tutte con sapienza; la terra è piena delle tue ricchezze.

Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

Ecco il mare, grande ed ampio, dove si muovon creature senza numero, animali piccoli e grandi.

Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

Là vogano le navi e quel leviatan che hai creato per scherzare in esso.

Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

Tutti quanti sperano in te che tu dia loro il lor cibo a suo tempo.

Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

Tu lo dài loro ed essi lo raccolgono; tu apri la mano ed essi son saziati di beni.

Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

Tu nascondi la tua faccia, essi sono smarriti; tu ritiri il loro fiato, ed essi muoiono e tornano nella loro polvere.

Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

Tu mandi il tuo spirito, essi sono creati, e tu rinnovi la faccia della terra.

Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

Duri in perpetuo la gloria dell’Eterno, si rallegri l’Eterno nelle opere sue!

Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

Egli riguarda la terra, ed essa trema; egli tocca i monti, ed essi fumano.

Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

Io canterò all’Eterno finché io viva; salmeggerò al mio Dio finché io esista.

Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

Possa la mia meditazione essergli gradita! Io mi rallegrerò nell’Eterno.

Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

Spariscano i peccatori dalla terra, e gli empi non siano più! Anima mia, benedici l’Eterno. Alleluia.

Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!