Job 9

Allora Giobbe rispose e disse:

А Йов відповів та й сказав:

"Sì, certo, io so ch’egli e così; e come sarebbe il mortale giusto davanti a Dio?

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

Se all’uomo piacesse di piatir con Dio, non potrebbe rispondergli sovra un punto fra mille.

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

Dio è savio di cuore, è grande in potenza; chi gli ha tenuto fronte e se n’è trovato bene?

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Egli trasporta le montagne senza che se ne avvedano, nel suo furore le sconvolge.

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Egli scuote la terra dalle sue basi, e le sue colonne tremano.

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Comanda al sole, ed esso non si leva; mette un sigillo sulle stelle.

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Da solo spiega i cieli, e cammina sulle più alte onde del mare.

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

E’ il creatore dell’Orsa, d’Orione, delle Pleiadi, e delle misteriose regioni del cielo australe.

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

Egli fa cose grandi e imperscrutabili, maraviglie senza numero.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

Ecco, ei mi passa vicino, ed io nol veggo; mi scivola daccanto e non me n’accorgo.

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Ecco afferra la preda, e chi si opporrà? Chi oserà dirgli: "Che fai?"

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Iddio non ritira la sua collera; sotto di lui si curvano i campioni della superbia.

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

E io, come farei a rispondergli, a sceglier le mie parole per discuter con lui?

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

Avessi anche ragione, non gli replicherei, ma chiederei mercé al mio giudice.

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

S’io lo invocassi ed egli mi rispondesse, non però crederei che avesse dato ascolto alla mia voce;

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

egli che mi piomba addosso dal seno della tempesta, che moltiplica senza motivo le mie piaghe,

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

che non mi lascia riprender fiato, e mi sazia d’amarezza.

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

Se si tratta di forza, ecco, egli è potente; se di diritto, ei dice: "Chi mi fisserà un giorno per comparire"?

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Fossi pur giusto, la mia bocca stessa mi condannerebbe; fossi pure integro, essa mi farebbe dichiarar perverso.

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Integro! Sì, lo sono! di me non mi preme, io disprezzo la vita!

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Per me è tutt’uno! perciò dico: "Egli distrugge ugualmente l’integro ed il malvagio.

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Se un flagello, a un tratto, semina la morte, egli ride dello sgomento degli innocenti.

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

La terra è data in balìa dei malvagi; ei vela gli occhi ai giudici di essa; se non è lui, chi è dunque"?

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

E i miei giorni se ne vanno più veloci d’un corriere; fuggono via senz’aver visto il bene;

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

passan rapidi come navicelle di giunchi, come l’aquila che piomba sulla preda.

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

Se dico: "Voglio dimenticare il mio lamento, deporre quest’aria triste e rasserenarmi",

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

sono spaventato di tutti i miei dolori, so che non mi terrai per innocente.

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

Io sarò condannato; perché dunque affaticarmi invano?

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Quand’anche mi lavassi con la neve e mi nettassi le mani col sapone,

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

tu mi tufferesti nel fango d’una fossa, le mie vesti stesse m’avrebbero in orrore.

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

Dio non è un uomo come me, perch’io gli risponda e che possiam comparire in giudizio assieme.

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Non c’è fra noi un arbitro, che posi la mano su tutti e due!

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

Ritiri Iddio d’addosso a me la sua verga; cessi dallo spaventarmi il suo terrore;

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

allora io parlerò senza temerlo, giacché sento di non essere quel colpevole che sembro.

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...