Job 8

Allora Bildad di Suach rispose e disse:

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

"Fino a quando terrai tu questi discorsi e saran le parole della tua bocca come un vento impetuoso?

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

Iddio perverte egli il giudizio? L’Onnipotente perverte egli la giustizia?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

Se i tuoi figliuoli han peccato contro lui, egli li ha dati in balìa del loro misfatto;

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

ma tu, se ricorri a Dio e implori grazia dall’Onnipotente,

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

se proprio sei puro e integro, certo egli sorgerà in tuo favore, e restaurerà la dimora della tua giustizia.

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

Così sarà stato piccolo il tuo principio, ma la tua fine sarà grande oltre modo.

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

Interroga le passate generazioni, rifletti sull’esperienza de’ padri;

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

giacché noi siam d’ieri e non sappiamo nulla; i nostri giorni sulla terra non son che un’ombra;

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

ma quelli certo t’insegneranno, ti parleranno, e dal loro cuore trarranno discorsi.

отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

Può il papiro crescere ove non c’è limo? Il giunco viene egli su senz’acqua?

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

Mentre son verdi ancora, e senza che li si tagli, prima di tutte l’erbe, seccano.

Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

Tale la sorte di tutti quei che dimenticano Dio, e la speranza dell’empio perirà.

отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

La sua baldanza è troncata, la sua fiducia e come una tela di ragno.

бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

Egli s’appoggia alla sua casa, ma essa non regge; vi s’aggrappa, ma quella non sta salda.

На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

Egli verdeggia al sole, e i suoi rami si protendono sul suo giardino;

Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

le sue radici s’intrecciano sul mucchio delle macerie, penetra fra le pietre della casa.

на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

Ma divelto che sia dal suo luogo, questo lo rinnega e gli dice: "Non ti ho mai veduto!"

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

Ecco il gaudio che gli procura la sua condotta! E dalla polvere altri dopo lui germoglieranno.

Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

No, Iddio non rigetta l’uomo integro, ne porge aiuto a quelli che fanno il male.

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

Egli renderà ancora il sorriso alla tua bocca, e sulle tue labbra metterà canti d’esultanza.

аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

Quelli che t’odiano saran coperti di vergogna, e la tenda degli empi sparirà".

Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!