Proverbs 7

בני שמר אמרי ומצותי תצפן אתך׃

Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,

שמר מצותי וחיה ותורתי כאישון עיניך׃

бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,

קשרם על אצבעתיך כתבם על לוח לבך׃

прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!

אמר לחכמה אחתי את ומדע לבינה תקרא׃

На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!

לשמרך מאשה זרה מנכריה אמריה החליקה׃

щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.

כי בחלון ביתי בעד אשנבי נשקפתי׃

Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,

וארא בפתאים אבינה בבנים נער חסר לב׃

і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,

עבר בשוק אצל פנה ודרך ביתה יצעד׃

проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

בנשף בערב יום באישון לילה ואפלה׃

коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.

והנה אשה לקראתו שית זונה ונצרת לב׃

Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,

המיה היא וסררת בביתה לא ישכנו רגליה׃

галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:

פעם בחוץ פעם ברחבות ואצל כל פנה תארב׃

раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...

והחזיקה בו ונשקה לו העזה פניה ותאמר לו׃

І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:

זבחי שלמים עלי היום שלמתי נדרי׃

У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!

על כן יצאתי לקראתך לשחר פניך ואמצאך׃

Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!

מרבדים רבדתי ערשי חטבות אטון מצרים׃

Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,

נפתי משכבי מר אהלים וקנמון׃

постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...

לכה נרוה דדים עד הבקר נתעלסה באהבים׃

Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!

כי אין האיש בביתו הלך בדרך מרחוק׃

Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:

צרור הכסף לקח בידו ליום הכסא יבא ביתו׃

вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...

הטתו ברב לקחה בחלק שפתיה תדיחנו׃

Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,

הולך אחריה פתאם כשור אל טבח יבוא וכעכס אל מוסר אויל׃

він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

עד יפלח חץ כבדו כמהר צפור אל פח ולא ידע כי בנפשו הוא׃

як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...

ועתה בנים שמעו לי והקשיבו לאמרי פי׃

А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:

אל ישט אל דרכיה לבך אל תתע בנתיבותיה׃

Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,

כי רבים חללים הפילה ועצמים כל הרגיה׃

бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!

דרכי שאול ביתה ירדות אל חדרי מות׃

Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...