Luke 19

ויבוא ויעבר ביריחו׃

І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

והנה איש ושמו זכי מראשי המוכסים והוא עשיר׃

І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

ויבקש לראות את ישוע מי הוא ולא יכל מפני העם כי שפל קומה היה׃

бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

ויקדם וירץ ויעל על שקמה לראותו כי שם הדרך אשר יעבר בה׃

І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

ויהי בבאו אל המקום ההוא ויבט ישוע ויראהו ויאמר אליו זכי רד מהר כי צריך אני לשבת היום בביתך׃

А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

וימהר וירד ויאספהו בשמחה׃

І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

וילונו כל הראים לאמר בא ללון בבית איש חוטא׃

А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

ויעמד זכי ויאמר אל האדון הנה אדני את מחצית נכסי אני נתן לעניים ואם עשקתי איש אשיב לו ארבעתים׃

Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

ויאמר אליו ישוע היום היתה תשועה לבית הזה באשר בן אברהם גם הוא׃

Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

כי בא בן האדם לבקש ולהושיע את האבד׃

Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

ויהי הם שמעים את זאת ויסף שאת משל על אשר קרב לירושלים והמה חשבים כי מהרה תגלה מלכות האלהים׃

Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

על כן אמר איש אחד מן האדירים הלך אל ארץ רחוקה לקחת לו ממלכה ולשוב׃

Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

ויקרא אל עשרה מעבדיו ויתן להם עשרה מנים ויאמר להם סחרו בהם עד באי׃

І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

ובני עירו שנאים אותו וישלחו מלאכים אחריו לאמר לא נחפץ בזה כי ימלך עלינו׃

Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

ויהי אחרי קחתו את הממלכה וישב ויאמר לקרא את העבדים ההם אשר נתן להם את הכסף למען ידע מה הרויח כל אחד במסחרו׃

І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

ויבא הראשון ויאמר אדני מנה שלך הביא עשרת מנים׃

І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

ויאמר אליו כן העבד הטוב תחת אשר היית נאמן במעט מזער היה שליט על עשר ערים׃

І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

ויבא השני ויאמר אדני מנה שלך עשה חמשת מנים׃

І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

ויאמר גם לזה אף אתה היה על חמש ערים׃

Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

ויבא האחר ויאמר הא לך מנה שלך אשר היה אצלי צרור בסודר׃

І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

מפני יראתי אתך כי אתה איש קשה לקח את אשר לא הנחת וקצר את אשר לא זרעת׃

Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

ויאמר אליו מפיך אשפטך העבד הרע אתה ידעת כי אני איש קשה לקח את אשר לא הנחתי וקוצר את אשר לא זרעתי׃

І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

ולמה לא נתת את כספי לשלחני ואני בבואי הייתי תובע אותו במרבית׃

Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

ויאמר אל העמדים שם שאו ממנו את המנה ותנוהו אל אשר לו עשרת המנים׃

І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

ויאמרו אליו אדנינו יש לו עשרת מנים׃

І відказали йому: Пане, він десять мін має.

הן אני אמר לכם כי כל איש שיש לו ינתן לו ואשר אין לו יקח ממנו גם את אשר לו׃

Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

אבל את איבי ההם אשר לא חפצו מלכי עליהם הביאו אתם הנה והרגו אתם לפני׃

А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

ויכל לדבר הדברים האלה ויעבר לפניהם ויעל ירושלים׃

А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

ויהי בקרבו אל בית פגי ובית היני בהר הנקרא הר הזיתים וישלח שנים מתלמידיו לאמר׃

І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

לכו אל הכפר אשר ממולנו והיה בבואכם שמה תמצאו עיר אסור אשר לא ישב עליו אדם עד עתה התירו אתו והביאו׃

наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

וכי ישאל אתכם איש למה תתירהו כה תאמרו אליו יען כי האדון צריך לו׃

Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

וילכו השלוחים וימצאו כאשר דבר אליהם׃

Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

ויתירו את העיר ויאמר אליהם בעליו למה זה אתם מתירים את העיר׃

А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

ויאמרו האדון צריך לו׃

Вони ж відказали: Господь потребує його.

ויביאהו אל ישוע וישליכו את בגדיהם על העיר וירכיבו עליו את ישוע׃

І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

ובנסעו הציעו את בגדיהם על הדרך׃

Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

ויקרב אל מורד הר הזיתים ויחלו כל המון התלמידים לשבח את האלהים בשמחה ובקול גדול על כל הגבורות אשר ראו לאמר׃

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

ברוך המלך הבא בשם יהוה שלום בשמים וכבוד במרומים׃

кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

ומקצת פרושים אשר בתוך העם אמרו אליו רבי גער בתלמידיך׃

А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

ויען ויאמר אני אמר לכם כי אם יחשו אלה תזעקנה האבנים׃

А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

ויהי כאשר קרב וירא את העיר ויבך עליה לאמר׃

І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

לו ידעת אף את בעוד יומך הזה את דבר שלומך ועתה נעלם מעיניך׃

і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

כי ימים באים עליך ושפכו איביך סוללה סביביך והקיפוך וצרו עליך מכל עבריך׃

Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

וסחבו אותך ואת בניך בקרבך ולא ישאירו בך אבן על אבן עקב כי לא ידעת את עת פקדתך׃

І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

ויבא אל המקדש ויחל לגרש משם את המכרים ואת הקונים בו׃

А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

ויאמר אליהם הן כתוב ביתי בית תפלה הוא ואתם עשתים אותו למערת פריצים׃

до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

ויהי מלמד יום יום במקדש והכהנים הגדולים והסופרים וגם ראשי העם מבקשים לאבדו׃

І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

ולא מצאו מה לעשות כי כל העם דבקו אחריו לשמע אתו׃

але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.