Job 20

ויען צפר הנעמתי ויאמר׃

І відповів нааматянин Цофар та й сказав:

לכן שעפי ישיבוני ובעבור חושי בי׃

Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!

מוסר כלמתי אשמע ורוח מבינתי יענני׃

Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

הזאת ידעת מני עד מני שים אדם עלי ארץ׃

Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,

כי רננת רשעים מקרוב ושמחת חנף עדי רגע׃

то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?

אם יעלה לשמים שיאו וראשו לעב יגיע׃

Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,

כגללו לנצח יאבד ראיו יאמרו איו׃

проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

כחלום יעוף ולא ימצאוהו וידד כחזיון לילה׃

Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:

עין שזפתו ולא תוסיף ולא עוד תשורנו מקומו׃

його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...

בניו ירצו דלים וידיו תשבנה אונו׃

Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...

עצמותיו מלאו עלומו ועמו על עפר תשכב׃

Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!

אם תמתיק בפיו רעה יכחידנה תחת לשונו׃

Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,

יחמל עליה ולא יעזבנה וימנענה בתוך חכו׃

над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,

לחמו במעיו נהפך מרורת פתנים בקרבו׃

то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...

חיל בלע ויקאנו מבטנו יורשנו אל׃

Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...

ראש פתנים יינק תהרגהו לשון אפעה׃

Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!

אל ירא בפלגות נהרי נחלי דבש וחמאה׃

Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.

משיב יגע ולא יבלע כחיל תמורתו ולא יעלס׃

Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...

כי רצץ עזב דלים בית גזל ולא יבנהו׃

Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

כי לא ידע שלו בבטנו בחמודו לא ימלט׃

Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

אין שריד לאכלו על כן לא יחיל טובו׃

Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:

במלאות שפקו יצר לו כל יד עמל תבואנו׃

за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!

יהי למלא בטנו ישלח בו חרון אפו וימטר עלימו בלחומו׃

Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...

יברח מנשק ברזל תחלפהו קשת נחושה׃

Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...

שלף ויצא מגוה וברק ממררתו יהלך עליו אמים׃

Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!

כל חשך טמון לצפוניו תאכלהו אש לא נפח ירע שריד באהלו׃

При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...

יגלו שמים עונו וארץ מתקוממה לו׃

Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,

יגל יבול ביתו נגרות ביום אפו׃

урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...

זה חלק אדם רשע מאלהים ונחלת אמרו מאל׃

Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!