Job 19

ויען איוב ויאמר׃

А Йов відповів та й сказав:

עד אנה תוגיון נפשי ותדכאונני במלים׃

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

זה עשר פעמים תכלימוני לא תבשו תהכרו לי׃

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

ואף אמנם שגיתי אתי תלין משוגתי׃

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

אם אמנם עלי תגדילו ותוכיחו עלי חרפתי׃

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

דעו אפו כי אלוה עותני ומצודו עלי הקיף׃

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

הן אצעק חמס ולא אענה אשוע ואין משפט׃

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

ארחי גדר ולא אעבור ועל נתיבותי חשך ישים׃

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

כבודי מעלי הפשיט ויסר עטרת ראשי׃

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

יתצני סביב ואלך ויסע כעץ תקותי׃

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

ויחר עלי אפו ויחשבני לו כצריו׃

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

יחד יבאו גדודיו ויסלו עלי דרכם ויחנו סביב לאהלי׃

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

אחי מעלי הרחיק וידעי אך זרו ממני׃

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

חדלו קרובי ומידעי שכחוני׃

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

גרי ביתי ואמהתי לזר תחשבני נכרי הייתי בעיניהם׃

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

לעבדי קראתי ולא יענה במו פי אתחנן לו׃

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

רוחי זרה לאשתי וחנתי לבני בטני׃

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

גם עוילים מאסו בי אקומה וידברו בי׃

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

תעבוני כל מתי סודי וזה אהבתי נהפכו בי׃

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

בעורי ובבשרי דבקה עצמי ואתמלטה בעור שני׃

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

חנני חנני אתם רעי כי יד אלוה נגעה בי׃

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

למה תרדפני כמו אל ומבשרי לא תשבעו׃

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

מי יתן אפו ויכתבון מלי מי יתן בספר ויחקו׃

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

בעט ברזל ועפרת לעד בצור יחצבון׃

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

ואני ידעתי גאלי חי ואחרון על עפר יקום׃

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

ואחר עורי נקפו זאת ומבשרי אחזה אלוה׃

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

אשר אני אחזה לי ועיני ראו ולא זר כלו כליתי בחקי׃

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

כי תאמרו מה נרדף לו ושרש דבר נמצא בי׃

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

גורו לכם מפני חרב כי חמה עונות חרב למען תדעון שדין׃

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...