Proverbs 5

Mon fils, sois attentif à ma sagesse, Prête l'oreille à mon intelligence,

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

Afin que tu conserves la réflexion, Et que tes lèvres gardent la connaissance.

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

Car les lèvres de l'étrangère distillent le miel, Et son palais est plus doux que l'huile;

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

Mais à la fin elle est amère comme l'absinthe, Aiguë comme un glaive à deux tranchants.

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

Ses pieds descendent vers la mort, Ses pas atteignent le séjour des morts.

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Afin de ne pas considérer le chemin de la vie, Elle est errante dans ses voies, elle ne sait où elle va.

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Et maintenant, mes fils, écoutez-moi, Et ne vous écartez pas des paroles de ma bouche.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Eloigne-toi du chemin qui conduit chez elle, Et ne t'approche pas de la porte de sa maison,

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

De peur que tu ne livres ta vigueur à d'autres, Et tes années à un homme cruel;

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

De peur que des étrangers ne se rassasient de ton bien, Et du produit de ton travail dans la maison d'autrui;

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

De peur que tu ne gémisses, près de ta fin, Quand ta chair et ton corps se consumeront,

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

Et que tu ne dises: Comment donc ai-je pu haïr la correction, Et comment mon coeur a-t-il dédaigné la réprimande?

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

Comment ai-je pu ne pas écouter la voix de mes maîtres, Ne pas prêter l'oreille à ceux qui m'instruisaient?

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

Peu s'en est fallu que je n'aie éprouvé tous les malheurs Au milieu du peuple et de l'assemblée.

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

Bois les eaux de ta citerne, Les eaux qui sortent de ton puits.

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

Tes sources doivent-elles se répandre au dehors? Tes ruisseaux doivent ils couler sur les places publiques?

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

Qu'ils soient pour toi seul, Et non pour des étrangers avec toi.

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Que ta source soit bénie, Et fais ta joie de la femme de ta jeunesse,

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

Biche des amours, gazelle pleine de grâce: Sois en tout temps enivré de ses charmes, Sans cesse épris de son amour.

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

Et pourquoi, mon fils, serais-tu épris d'une étrangère, Et embrasserais-tu le sein d'une inconnue?

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

Car les voies de l'homme sont devant les yeux de l'Eternel, Qui observe tous ses sentiers.

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

Le méchant est pris dans ses propres iniquités, Il est saisi par les liens de son péché.

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

Il mourra faute d'instruction, Il chancellera par l'excès de sa folie.

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...