Job 20

Tsophar de Naama prit la parole et dit:

І відповів нааматянин Цофар та й сказав:

Mes pensées me forcent à répondre, Et mon agitation ne peut se contenir.

Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!

J'ai entendu des reproches qui m'outragent; Le souffle de mon intelligence donnera la réplique.

Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

Ne sais-tu pas que, de tout temps, Depuis que l'homme a été placé sur la terre,

Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,

Le triomphe des méchants a été court, Et la joie de l'impie momentanée?

то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?

Quand il s'élèverait jusqu'aux cieux, Et que sa tête toucherait aux nues,

Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,

Il périra pour toujours comme son ordure, Et ceux qui le voyaient diront: Où est-il?

проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

Il s'envolera comme un songe, et on ne le trouvera plus; Il disparaîtra comme une vision nocturne;

Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:

L'oeil qui le regardait ne le regardera plus, Le lieu qu'il habitait ne l'apercevra plus.

його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...

Ses fils seront assaillis par les pauvres, Et ses mains restitueront ce qu'il a pris par violence.

Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...

La vigueur de la jeunesse, qui remplissait ses membres, Aura sa couche avec lui dans la poussière.

Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!

Le mal était doux à sa bouche, Il le cachait sous sa langue,

Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,

Il le savourait sans l'abandonner, Il le retenait au milieu de son palais;

над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,

Mais sa nourriture se transformera dans ses entrailles, Elle deviendra dans son corps un venin d'aspic.

то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...

Il a englouti des richesses, il les vomira; Dieu les chassera de son ventre.

Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...

Il a sucé du venin d'aspic, La langue de la vipère le tuera.

Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!

Il ne reposera plus ses regards sur les ruisseaux, Sur les torrents, sur les fleuves de miel et de lait.

Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.

Il rendra ce qu'il a gagné, et n'en profitera plus; Il restituera tout ce qu'il a pris, et n'en jouira plus.

Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...

Car il a opprimé, délaissé les pauvres, Il a ruiné des maisons et ne les a pas rétablies.

Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

Son avidité n'a point connu de bornes; Mais il ne sauvera pas ce qu'il avait de plus cher.

Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

Rien n'échappait à sa voracité; Mais son bien-être ne durera pas.

Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:

Au milieu de l'abondance il sera dans la détresse; La main de tous les misérables se lèvera sur lui.

за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!

Et voici, pour lui remplir le ventre, Dieu enverra sur lui le feu de sa colère, Et le rassasiera par une pluie de traits.

Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...

S'il échappe aux armes de fer, L'arc d'airain le transpercera.

Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...

Il arrache de son corps le trait, Qui étincelle au sortir de ses entrailles, Et il est en proie aux terreurs de la mort.

Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!

Toutes les calamités sont réservées à ses trésors; Il sera consumé par un feu que n'allumera point l'homme, Et ce qui restera dans sa tente en deviendra la pâture.

При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...

Les cieux dévoileront son iniquité, Et la terre s'élèvera contre lui.

Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,

Les revenus de sa maison seront emportés, Ils disparaîtront au jour de la colère de Dieu.

урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...

Telle est la part que Dieu réserve au méchant, Tel est l'héritage que Dieu lui destine.

Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!