Job 20

Så tog Na'amatiten Zofar til Orde og sagde

І відповів нааматянин Цофар та й сказав:

"Derfor bruser Tankerne i mig, og derfor stormer det i mig;

Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!

til min Skam må jeg høre på Tugt, får tankeløst Mundsvejr til Svar!

Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.

Ved du da ikke fra Arilds Tid, fra Tiden, da Mennesket sattes på Jorden,

Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,

at gudløses Jubel er kort og vanhelliges Glæde stakket?

то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?

Steg end hans Hovmod til Himlen, raged hans Hoved i Sky,

Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,

som sit Skarn forgår han for evigt, de, der så ham, siger: "Hvor er han?"

проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?

Han flyr som en Drøm, man finder ham ikke, som et Nattesyn jages han bort;

Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:

Øjet, der så ham, ser ham ej mer, hans Sted får ham aldrig at se igen.

його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...

Hans Sønner bejler til ringes Yndest, hans Hænder må give hans Gods tilbage.

Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...

Hans Ben var fulde af Ungdomskraft, men den lægger sig med ham i Støvet.

Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!

Er det onde end sødt i hans Mund, når han gemmer det under sin Tunge,

Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,

sparer på det og slipper det ikke, holder det fast til sin Gane,

над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,

så bliver dog Maden i hans Indre til Slangegift inden i ham;

то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...

Godset, han slugte, må han spy ud, Gud driver det ud af hans Bug,

Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...

han indsuger Slangernes Gift, og Øgleungen slår ham ihjel;

Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!

han skuer ej Strømme af Olie, Bække af Honning og Fløde;

Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.

han må af med sin Vinding, svælger den ej, får ingen Glæde af tilbyttet Gods.

Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...

Thi han knuste de ringe og lod dem ligge, ranede Huse, han ej havde bygget.

Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!

Thi han har ingen Hjælp af sin Rigdom, trods sine Skatte reddes han ikke;

Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.

ingen gik fri for hans Glubskhed, derfor varer hans Lykke ikke;

Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:

midt i sin Overflod har han det trangt, al Slags Nød kommer over ham.

за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!

For at fylde hans Bug sender Gud sin Vredes Glød imod ham, lader sin Harme regne på ham.

Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...

Flyr han for Brynje af Jern, så gennemborer ham Kobberbuen;

Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...

en Kni kommer ud af hans Ryg, et lynende Stål af hans Galde; over ham falder Rædsler,

Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!

idel Mørke er opsparet til ham; Ild, der ej blæses op, fortærer ham, æder Levningen i hans Telt.

При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...

Himlen bringer hans Brøde for Lyset, og Jorden rejser sig mod ham.

Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,

Hans Huses Vinding må bort, rives bort på Guds Vredes Dag.

урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...

Slig er den gudløses Lod fra Gud og Lønnen fra Gud for hans Brøde!

Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!