Proverbs 7

Čuvaj, sine, riječi moje i pohrani moje zapovijedi kod sebe.

Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,

Čuvaj moje zapovijedi, i bit ćeš živ, i nauk moj kao zjenicu oka svoga.

бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,

Priveži ih sebi na prste, upiši ih na ploči srca svoga;

прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!

reci mudrosti: "Moja si sestra" i razboritost nazovi "sestričnom",

На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!

da te čuva od žene preljubnice, od tuđinke koja laskavo govori.

щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.

Kad bijah jednom na prozoru svoje kuće i gledah van kroz rešetku,

Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,

vidjeh među lakovjernima, opazih među momcima nerazumna mladića:

і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,

prolazio je ulicom kraj njezina ugla i koracao putem k njezinoj kući

проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

u sumraku između dana i večeri kad se hvata noćna tmina;

коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.

i gle, susrete ga žena, bludno odjevena i s prijevarom u srcu.

Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,

Jogunasta bijaše i razuzdana, noge joj se nisu mogle u kući zadržati;

галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:

bila je čas na ulici, čas na trgovima i vrebala kod svakog ugla;

раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...

i uhvati ga i poljubi i reče mu bezobrazna lica:

І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:

"Bila sam dužna žrtvu pričesnicu, i danas izvrših svoj zavjet;

У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!

zato sam ti izašla u susret, da te tražim, i nađoh te.

Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!

Svoju sam postelju nastrla sagovima, vezenim pokrivačima misirskim;

Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,

svoj sam krevet namirisala smirnom, alojem i cimetom.

постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...

Hajde da se opijamo nasladom do jutra i da se radujemo užicima ljubavi.

Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!

Jer muža mi nema kod kuće: otišao je na dalek put;

Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:

uzeo je sa sobom novčani tobolac; a vratit će se kući tek o uštapu."

вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...

Tako ga zavede svojim vičnim nagovorom, odvuče ga svojim glatkim usnama.

Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,

I ludo on pođe za njom, kao što vol ide na klaonicu i kao što jelen zapleten u mrežu čeka

він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

dok mu strijela ne probije jetra, i kao ptica što ulijeće u zamku, i ne znajući da će ga to života stajati.

як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...

Zato me, sine moj, poslušaj i čuj riječi mojih usta.

А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:

Nek' ti srce ne zastranjuje na njezine putove i ne lutaj po njezinim stazama.

Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,

Jer je mnoge smrtno ranila i oborila, i mnogo je onih što ih je pobila.

бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!

U Podzemlje vode putovi kroz njenu kuću, dolje u odaje smrti.

Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...