Proverbs 5

Sine moj, čuj moju mudrost, prigni uho mojoj razboritosti

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

da sačuvaš oprez, da ti usne zadrže znanje.

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

Jer s usana žene preljubnice kaplje med i nepce joj je glađe od ulja,

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

ali je ona naposljetku gorka kao pelin, oštra kao dvosjekli mač.

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

Njene noge silaze k smrti, a koraci vode u Podzemlje.

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Ona ne pazi na put života, ne mari što su joj staze kolebljive.

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Zato me sada poslušaj, sine, i ne odstupaj od riječi mojih usta.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

Neka je put tvoj daleko od nje i ne približuj se vratima njezine kuće,

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

da drugima ne bi dao svoju slavu i okrutnima svoje godine;

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

da se ne bi tuđinci nasitili tvoga dobra i da tvoja zaslužba ne ode u tuđu kuću;

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

da ne ridaš na koncu kad ti nestane tijela i puti

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

i da ne kažeš: "Oh, kako sam mrzio pouku i kako mi je srce preziralo ukor!

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

I ne slušah glasa svojih učitelja, niti priklonih uho onima što me poučavahu.

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

I umalo ne zapadoh u svako zlo, usred zbora i zajednice!"

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

Pij vodu iz svoje nakapnice i onu što teče iz tvoga studenca.

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

Moraju li se tvoji izvori razlijevati i tvoji potoci teći ulicama?

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

Nego neka oni budu samo tvoji, a ne i tuđinaca koji su uza te.

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

Neka je blagoslovljen izvor tvoj i raduj se sa ženom svoje mladosti:

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

neka ti je kao mila košuta i ljupka gazela, neka te grudi njene opajaju u svako doba, njezina ljubav zatravljuje bez prestanka!

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

TÓa zašto bi se, sine moj, zanosio preljubnicom i grlio tuđinki njedra?

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

Jer pred Jahvinim su očima čovjekovi putovi i on motri sve njegove staze.

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

Opakoga će uhvatiti njegova zloća i sapet će ga užad njegovih grijeha.

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

Umrijet će jer nema pouke, propast će zbog svoje goleme gluposti.

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...