Job 9

9:1

Job progovori i reče:

А Йов відповів та й сказав:

9:2

"Zaista, dobro ja znadem da je tako: kako da pred Bogom čovjek ima pravo?

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

9:3

Ako bi se tkogod htio prÓeti s njime, odvratio mu ne bi ni jednom od tisuću.

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

9:4

Srcem on je mudar, a snagom svesilan, i tko bi se njemu nekažnjeno opro?

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

9:5

On brda premješta, a ona to ne znaju, u jarosti svojoj on ih preokreće.

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

9:6

Pokreće on zemlju sa njezina mjesta, iz temelja njene potresa stupove.

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

9:7

Kad zaprijeti suncu, ono se ne rađa, on pečatom svojim i zvijezde pečati.

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

9:8

Jedini on je nebesa razapeo i pučinom morskom samo on hodao.

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

9:9

Stvorio je Medvjede i Oriona, Vlašiće i zvijezđa na južnome nebu.

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

9:10

Tvorac on je djela silnih, nepojmljivih čudesa koja se izbrojit' ne mogu.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

9:11

Ide pored mene, a ja ga ne vidim; evo, on prolazi - ja ga ne opažam.

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

9:12

Ugrabi li što, tko će mu to priječit, i tko ga pitat smije: 'Što si učinio?'

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

9:13

Bog silni srdžbu svoju ne opoziva: pred njim poniču saveznici Rahaba.

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

9:14

Pa kako onda da njemu odgovorim, koju riječ da protiv njega izaberem?

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

9:15

I da sam u pravu, odvratio ne bih, u suca svojega milost bih molio.

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

9:16

A kad bi se na zov moj i odazvao, vjerovao ne bih da on glas moj sluša.

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

9:17

Jer, za dlaku jednu on mene satire, bez razloga moje rane umnožava.

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

9:18

Ni časa jednoga predahnut' mi ne da, nego mene svakom gorčinom napaja!

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

9:19

Ako je na snagu - tÓa on je najjači! Ako je na pravdu - tko će njega na sud?

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

9:20

Da sam i prav, usta bi me osudila, da sam i nevin, zlim bi me proglasila.

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

9:21

A jesam li nevin? Ni sam ne znam više, moj je život meni sasvim omrzao!

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

9:22

Jer, to je svejedno; i zato ja kažem: nevina i grešnika on dokončava.

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

9:23

I bič smrtni kad bi odjednom ubijo ... ali on se ruga nevolji nevinih.

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

9:24

U zemlji predanoj u šake zlikovaca, on oči sucima njezinim zastire. Ako on to nije, tko je drugi onda?

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

9:25

Od skoroteče su brži moji dani, bježe daleko, nigdje dobra ne videć.'

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

9:26

K'o čamci od rogoza hitro promiču, k'o orao na plijen kada se zaleti.

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

9:27

Kažem li: zaboravit ću jadikovku, razvedrit ću lice i veseo biti,

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

9:28

od mojih me muka groza obuzima, jer znadem da me ti ne držiš nevinim.

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

9:29

Ako li sam grešan, tÓa čemu onda da zalud mučim sebe.

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

9:30

Kad bih i sniježnicom sebe ja isprao, kad bih i lugom ruke svoje umio,

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

9:31

u veću bi me nečist opet gurnuo, i moje bi me se gnušale haljine!

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

9:32

Nije čovjek k'o ja da se s njime pravdam i na sud da idem s njim se parničiti.

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

9:33

Niti kakva suca ima među nama da ruke svoje stavi na nas dvojicu,

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

9:34

da šibu njegovu od mene odmakne, da užas njegov mene više ne plaši!

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

9:35

Govorit ću ipak bez ikakva straha, jer ja nisam takav u svojim očima!

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...