Job 8

Bildan iz Šuaha progovori tad i reče:

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

"Dokad ćeš jošte govoriti tako, dokle će ti riječ kao vihor biti?

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

TÓa zar može Bog pravo pogaziti, može li pravdu izvrnut' Svesilni?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

Ako mu djeca tvoja sagriješiše, preda ih zato bezakonju njinu.

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

Al' ako Boga potražiš iskreno i od Svesilnog milost ti izmoliš;

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

ako li budeš čist i neporočan, odsad će svagda on nad tobom bdjeti i obnovit će kuću pravedniku.

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

Bit će malena tvoja sreća prošla prema budućoj što te očekuje.

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

No pitaj samo prošle naraštaje, na mudrost pređa njihovih pripazi.

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

Od jučer mi smo i ništa ne znamo, poput sjene su na zemlji nam dani.

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

Oni će te poučit' i reći ti, iz srca će svog izvući besjede:

отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

'Izvan močvare zar će rogoz nići? Zar će bez vode trstika narasti?

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

Zeleni se sva, al' i nekošena usahne prije svake druge trave.

Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

To je kob svakog tko Boga zaboravi; tako propada nada bezbožnika:

отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

Nit je tanana njegovo uzdanje, a ufanje mu kuća paukova.

бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

Nasloni li se, ona mu se ljulja, prihvati li se, ona mu se ruši.

На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

Zeleni se i sav na suncu buja, vrt su mu cio mladice prerasle.

Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

Svojim korijenjem krš je isprepleo te život crpe iz živa kamena.

на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

A kad ga s mjesta njegova istrgnu, ono ga niječe: 'Nikada te ne vidjeh!'

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

I evo gdje na putu sada trune dok drugo bilje već niče iz zemlje.

Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

Ne, Bog neće odbacit' neporočne, niti će rukom poduprijet' opake.

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

Smijeh će ti opet ispuniti usta, s usana će odjeknuti klicanje.

аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

Dušmane će ti odjenut' sramota i šatora će nestat' zlikovačkog.'"

Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!