Proverbs 5

5:1

Сине мой, внимавай в мъдростта ми, приклони ухото си към разума ми,

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

5:2

за да запазиш разсъдливост и устните ти да пазят знание.

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

5:3

Защото от устните на чуждата жена капе мед и говорът й е по-мек от маслинено масло,

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

5:4

но последствията й са горчиви като пелин, остри като двуостър меч.

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

5:5

Краката й слизат в смъртта, стъпките й водят към Шеол.

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

5:6

За да не разсъдиш за пътя на живота, пътищата й са непостоянни, и ти не ги знаеш.

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

5:7

И така, синове, слушайте ме и не отстъпвайте от думите на устата ми.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

5:8

Отдалечи пътя си от нея и не се приближавай до вратата на къщата й,

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

5:9

за да не дадеш честта си на други и годините си на жестокия;

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

5:10

да не се наситят чужди с имота ти и трудовете ти да отидат в дома на чужденец;

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

5:11

а ти да стенеш в края си, когато плътта ти и тялото ти излинеят,

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

5:12

и да казваш: Как намразих поучението и сърцето ми презря изобличението,

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

5:13

и не послушах гласа на учителите си и не приклоних ухото си към наставниците си!

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

5:14

Без малко щях да изпадна във всяко зло сред събранието и обществото.

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

5:15

Пий вода от своята си щерна и която извира от твоя си кладенец.

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

5:16

Навън ще се изливат изворите ти, водните потоци — по улиците.

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

5:17

Нека бъдат само твои, а не и на чужди заедно с теб.

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

5:18

Да бъде благословен твоят извор и весели се с жената на младостта си —

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

5:19

любяща кошута и изящна сърна — нека нейните гърди те опиват по всяко време и винаги се възхищавай от нейната любов.

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

5:20

И защо, сине мой, да се възхищаваш от чужда и да прегръщаш обятията на чужда?

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

5:21

Защото пътищата на човека са пред очите на ГОСПОДА и Той измерва всичките му пътеки.

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

5:22

Безбожният ще бъде уловен от своите си беззакония и ще бъде държан с въжетата на своя грях.

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

5:23

Той ще умре от липса на поука и в голямото си безумие ще се заблуди.

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...