Psalms 104

benedicite Domino universa opera eius in omnibus locis potestatis eius benedic anima mea Domino

Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

benedic anima mea Domino Domine Deus meus magnificatus es nimis gloria et decore indutus es

Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

amictus luce quasi vestimento extendens caelos ut pellem

Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

qui tegis aquis cenacula eius qui ponis nubes currum tuum qui ambulas super pinnas venti

Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

qui facis angelos tuos spiritus ministros tuos ignem urentem

Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

qui fundasti terram super basem suam non commovebitur in saeculum et in saeculum

безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,

abysso quasi vestimento operuisti eam super montes stabunt aquae

від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

ab increpatione tua fugient a voce tonitrui tui formidabunt

виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

ascendent montes et descendent campi ad locum quem fundasti eis

Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

terminum posuisti quem non pertransibunt nec revertentur ut operiant terram

Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

qui emittis fontes in convallibus ut inter medios montes fluant

напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

ut bibant omnia animalia regionum et reficiat onager sitim suam

Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

super ea volucres caeli morabuntur de medio nemorum dabunt vocem

Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

qui inrigas montes de cenaculis tuis de fructu operum tuorum implebitur terra

Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

germinans herbam iumentis et faenum servituti hominum ut educat panem de terra

і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

et vinum laetificat cor hominis ad exhilarandam faciem oleo panis autem cor hominis roborat

Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

saturabuntur ligna Domini cedri Libani quas plantasti

що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

ibi aves nidificabunt milvo abies domus eius

Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

montes excelsi cervis petra refugium ericiis

і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

fecit lunam per tempora sol cognovit occubitum suum

Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

posuisti tenebras et facta est nox in ipsa moventur omnes bestiae silvae

ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

leones rugientes ad praedam et quaerentes a Deo escam sibi

Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

oriente sole recedent et in speluncis suis cubabunt

Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

egreditur homo ad opus suum et ad servitutem suam usque ad vesperam

Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

quam multa sunt opera tua Domine omnia in sapientia fecisti impleta est terra possessione tua

Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

hoc mare magnum et latum manibus ibi reptilia innumerabilia animalia parva cum grandibus

Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

ibi naves pertranseunt Leviathan istum plasmasti ut inluderet ei

Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

omnia in te sperant ut des cibum eis in tempore suo

Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

dante te illis colligent aperiente manum tuam replebuntur bono

Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

abscondes vultum tuum et turbabuntur auferes spiritum eorum et deficient et in pulverem suum revertentur

Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

emittes spiritum tuum et creabuntur et instaurabis faciem terrae

Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

sit gloria Domini in sempiternum laetabitur Dominus in operibus suis

Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

qui respicit terram et tremet tangit montes et fumabunt

Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

cantabo Domino in vita mea psallam Deo quamdiu sum

Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

placeat ei eloquium meum ego autem laetabor in Domino

Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!