Proverbs 17

melior est buccella sicca cum gaudio quam domus plena victimis cum iurgio

Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

servus sapiens dominabitur filiis stultis et inter fratres hereditatem dividet

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

sicut igne probatur argentum et aurum camino ita corda probat Dominus

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

malus oboedit linguae iniquae et fallax obtemperat labiis mendacibus

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

qui despicit pauperem exprobrat factori eius et qui in ruina laetatur alterius non erit inpunitus

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

corona senum filii filiorum et gloria filiorum patres sui

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

non decent stultum verba conposita nec principem labium mentiens

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

gemma gratissima expectatio praestolantis quocumque se verterit prudenter intellegit

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

qui celat delictum quaerit amicitias qui altero sermone repetit separat foederatos

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

plus proficit correptio apud prudentem quam centum plagae apud stultum

На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

semper iurgia quaerit malus angelus autem crudelis mittetur contra eum

Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

expedit magis ursae occurrere raptis fetibus quam fatuo confidenti sibi in stultitia sua

Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

qui reddit mala pro bonis non recedet malum de domo eius

Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

qui dimittit aquam caput est iurgiorum et antequam patiatur contumeliam iudicium deserit

Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

et qui iustificat impium et qui condemnat iustum abominabilis est uterque apud Dominum

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

quid prodest habere divitias stultum cum sapientiam emere non possit

Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

omni tempore diligit qui amicus est et frater in angustiis conprobatur

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

homo stultus plaudet manibus cum spoponderit pro amico suo

Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

qui meditatur discordiam diligit rixas et qui exaltat ostium quaerit ruinam

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

qui perversi cordis est non inveniet bonum et qui vertit linguam incidet in malum

Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

natus est stultus in ignominiam suam sed nec pater in fatuo laetabitur

Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

animus gaudens aetatem floridam facit spiritus tristis exsiccat ossa

Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

munera de sinu impius accipit ut pervertat semitas iudicii

Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

in facie prudentis lucet sapientia oculi stultorum in finibus terrae

З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

ira patris filius stultus et dolor matris quae genuit eum

Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

non est bonum damnum inferre iusto nec percutere principem qui recta iudicat

Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

qui moderatur sermones suos doctus et prudens est et pretiosi spiritus vir eruditus

Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

stultus quoque si tacuerit sapiens putabitur et si conpresserit labia sua intellegens

І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.