Luke 19

et ingressus perambulabat Hiericho

І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.

et ecce vir nomine Zaccheus et hic erat princeps publicanorum et ipse dives

І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

et quaerebat videre Iesum quis esset et non poterat prae turba quia statura pusillus erat

бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.

et praecurrens ascendit in arborem sycomorum ut videret illum quia inde erat transiturus

І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.

et cum venisset ad locum suspiciens Iesus vidit illum et dixit ad eum Zacchee festinans descende quia hodie in domo tua oportet me manere

А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

et festinans descendit et excepit illum gaudens

І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.

et cum viderent omnes murmurabant dicentes quod ad hominem peccatorem devertisset

А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!

stans autem Zaccheus dixit ad Dominum ecce dimidium bonorum meorum Domine do pauperibus et si quid aliquem defraudavi reddo quadruplum

Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.

ait Iesus ad eum quia hodie salus domui huic facta est eo quod et ipse filius sit Abrahae

Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.

venit enim Filius hominis quaerere et salvum facere quod perierat

Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

haec illis audientibus adiciens dixit parabolam eo quod esset prope Hierusalem et quia existimarent quod confestim regnum Dei manifestaretur

Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.

dixit ergo homo quidam nobilis abiit in regionem longinquam accipere sibi regnum et reverti

Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

vocatis autem decem servis suis dedit illis decem mnas et ait ad illos negotiamini dum venio

І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.

cives autem eius oderant illum et miserunt legationem post illum dicentes nolumus hunc regnare super nos

Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.

et factum est ut rediret accepto regno et iussit vocari servos quibus dedit pecuniam ut sciret quantum quisque negotiatus esset

І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.

venit autem primus dicens domine mna tua decem mnas adquisivit

І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.

et ait illi euge bone serve quia in modico fidelis fuisti eris potestatem habens supra decem civitates

І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.

et alter venit dicens domine mna tua fecit quinque mnas

І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.

et huic ait et tu esto supra quinque civitates

Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.

et alter venit dicens domine ecce mna tua quam habui repositam in sudario

І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

timui enim te quia homo austeris es tollis quod non posuisti et metis quod non seminasti

Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

dicit ei de ore tuo te iudico serve nequam sciebas quod ego austeris homo sum tollens quod non posui et metens quod non seminavi

І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

et quare non dedisti pecuniam meam ad mensam et ego veniens cum usuris utique exegissem illud

Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

et adstantibus dixit auferte ab illo mnam et date illi qui decem mnas habet

І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.

et dixerunt ei domine habet decem mnas

І відказали йому: Пане, він десять мін має.

dico autem vobis quia omni habenti dabitur ab eo autem qui non habet et quod habet auferetur ab eo

Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.

verumtamen inimicos meos illos qui noluerunt me regnare super se adducite huc et interficite ante me

А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.

et his dictis praecedebat ascendens in Hierosolyma

А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

et factum est cum adpropinquasset ad Bethfage et Bethania ad montem qui vocatur Oliveti misit duos discipulos suos

І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,

dicens ite in castellum quod contra est in quod introeuntes invenietis pullum asinae alligatum cui nemo umquam hominum sedit solvite illum et adducite

наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

et si quis vos interrogaverit quare solvitis sic dicetis ei quia Dominus operam eius desiderat

Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.

abierunt autem qui missi erant et invenerunt sicut dixit illis stantem pullum

Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.

solventibus autem illis pullum dixerunt domini eius ad illos quid solvitis pullum

А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?

at illi dixerunt quia Dominus eum necessarium habet

Вони ж відказали: Господь потребує його.

et duxerunt illum ad Iesum et iactantes vestimenta sua supra pullum inposuerunt Iesum

І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

eunte autem illo substernebant vestimenta sua in via

Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.

et cum adpropinquaret iam ad descensum montis Oliveti coeperunt omnes turbae discentium gaudentes laudare Deum voce magna super omnibus quas viderant virtutibus

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

dicentes benedictus qui venit rex in nomine Domini pax in caelo et gloria in excelsis

кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!

et quidam Pharisaeorum de turbis dixerunt ad illum magister increpa discipulos tuos

А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!

quibus ipse ait dico vobis quia si hii tacuerint lapides clamabunt

А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!

et ut adpropinquavit videns civitatem flevit super illam dicens

І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,

quia si cognovisses et tu et quidem in hac die tua quae ad pacem tibi nunc autem abscondita sunt ab oculis tuis

і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

quia venient dies in te et circumdabunt te inimici tui vallo et circumdabunt te et coangustabunt te undique

Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.

ad terram prosternent te et filios qui in te sunt et non relinquent in te lapidem super lapidem eo quod non cognoveris tempus visitationis tuae

І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

et ingressus in templum coepit eicere vendentes in illo et ementes

А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,

dicens illis scriptum est quia domus mea domus orationis est vos autem fecistis illam speluncam latronum

до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.

et erat docens cotidie in templo principes autem sacerdotum et scribae et principes plebis quaerebant illum perdere

І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,

et non inveniebant quid facerent illi omnis enim populus suspensus erat audiens illum

але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.