Luke 20

et factum est in una dierum docente illo populum in templo et evangelizante convenerunt principes sacerdotum et scribae cum senioribus

І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,

et aiunt dicentes ad illum dic nobis in qua potestate haec facis aut quis est qui dedit tibi hanc potestatem

та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?

respondens autem dixit ad illos interrogabo vos et ego verbum respondete mihi

І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:

baptismum Iohannis de caelo erat an ex hominibus

Іванове хрищення з неба було, чи від людей?

at illi cogitabant inter se dicentes quia si dixerimus de caelo dicet quare ergo non credidistis illi

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

si autem dixerimus ex hominibus plebs universa lapidabit nos certi sunt enim Iohannem prophetam esse

А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.

et responderunt se nescire unde esset

І вони відповіли, що не знають, ізвідки...

et Iesus ait illis neque ego dico vobis in qua potestate haec facio

А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.

coepit autem dicere ad plebem parabolam hanc homo plantavit vineam et locavit eam colonis et ipse peregre fuit multis temporibus

І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.

et in tempore misit ad cultores servum ut de fructu vineae darent illi qui caesum dimiserunt eum inanem

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.

et addidit alterum servum mittere illi autem hunc quoque caedentes et adficientes contumelia dimiserunt inanem

І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.

et addidit tertium mittere qui et illum vulnerantes eiecerunt

І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.

dixit autem dominus vineae quid faciam mittam filium meum dilectum forsitan cum hunc viderint verebuntur

Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...

quem cum vidissent coloni cogitaverunt inter se dicentes hic est heres occidamus illum ut nostra fiat hereditas

Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.

et eiectum illum extra vineam occiderunt quid ergo faciet illis dominus vineae

І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?

veniet et perdet colonos istos et dabit vineam aliis quo audito dixerunt illi absit

Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!

ille autem aspiciens eos ait quid est ergo hoc quod scriptum est lapidem quem reprobaverunt aedificantes hic factus est in caput anguli

А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

omnis qui ceciderit supra illum lapidem conquassabitur supra quem autem ceciderit comminuet illum

Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

et quaerebant principes sacerdotum et scribae mittere in illum manus illa hora et timuerunt populum cognoverunt enim quod ad ipsos dixerit similitudinem istam

А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.

et observantes miserunt insidiatores qui se iustos simularent ut caperent eum in sermone et traderent illum principatui et potestati praesidis

І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.

et interrogaverunt illum dicentes magister scimus quia recte dicis et doces et non accipis personam sed in veritate viam Dei doces

І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.

licet nobis dare tributum Caesari an non

Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

considerans autem dolum illorum dixit ad eos quid me temptatis

Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?

ostendite mihi denarium cuius habet imaginem et inscriptionem respondentes dixerunt Caesaris

Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.

et ait illis reddite ergo quae Caesaris sunt Caesari et quae Dei sunt Deo

А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!

et non potuerunt verbum eius reprehendere coram plebe et mirati in responso eius tacuerunt

І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.

accesserunt autem quidam Sadducaeorum qui negant esse resurrectionem et interrogaverunt eum

І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,

dicentes magister Moses scripsit nobis si frater alicuius mortuus fuerit habens uxorem et hic sine filiis fuerit ut accipiat eam frater eius uxorem et suscitet semen fratri suo

та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.

septem ergo fratres erant et primus accepit uxorem et mortuus est sine filiis

Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.

et sequens accepit illam et ipse mortuus est sine filio

І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.

et tertius accepit illam similiter et omnes septem et non reliquerunt semen et mortui sunt

І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.

novissima omnium mortua est et mulier

А по всіх умерла й жінка.

in resurrectione ergo cuius eorum erit uxor siquidem septem habuerunt eam uxorem

А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

et ait illis Iesus filii saeculi huius nubunt et traduntur ad nuptias

Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.

illi autem qui digni habebuntur saeculo illo et resurrectione ex mortuis neque nubunt neque ducunt uxores

А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,

neque enim ultra mori poterunt aequales enim angelis sunt et filii sunt Dei cum sint filii resurrectionis

ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.

quia vero resurgant mortui et Moses ostendit secus rubum sicut dicit Dominum Deum Abraham et Deum Isaac et Deum Iacob

А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.

Deus autem non est mortuorum sed vivorum omnes enim vivunt ei

Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.

respondentes autem quidam scribarum dixerunt magister bene dixisti

Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!

et amplius non audebant eum quicquam interrogare

І вже не насмілювалися питати Його ні про що.

dixit autem ad illos quomodo dicunt Christum Filium David esse

І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?

et ipse David dicit in libro Psalmorum dixit Dominus Domino meo sede a dextris meis

Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,

donec ponam inimicos tuos scabillum pedum tuorum

поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

David ergo Dominum illum vocat et quomodo filius eius est

Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?

audiente autem omni populo dixit discipulis suis

І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:

adtendite a scribis qui volunt ambulare in stolis et amant salutationes in foro et primas cathedras in synagogis et primos discubitus in conviviis

Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,

qui devorant domos viduarum simulantes longam orationem hii accipient damnationem maiorem

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!