Job 19

respondens autem Iob dixit

А Йов відповів та й сказав:

usquequo adfligitis animam meam et adteritis me sermonibus

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

en decies confunditis me et non erubescitis opprimentes me

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

nempe et si ignoravi mecum erit ignorantia mea

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

at vos contra me erigimini et arguitis me obprobriis meis

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

saltim nunc intellegite quia Deus non aequo iudicio adflixerit me et flagellis suis me cinxerit

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

ecce clamabo vim patiens et nemo audiet vociferabor et non est qui iudicet

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

semitam meam circumsepsit et transire non possum et in calle meo tenebras posuit

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

spoliavit me gloria mea et abstulit coronam de capite meo

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

destruxit me undique et pereo et quasi evulsae arbori abstulit spem meam

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

iratus est contra me furor eius et sic me habuit quasi hostem suum

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

simul venerunt latrones eius et fecerunt sibi viam per me et obsederunt in gyro tabernaculum meum

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

fratres meos longe fecit a me et noti mei quasi alieni recesserunt a me

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

dereliquerunt me propinqui mei et qui me noverant obliti sunt mei

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

inquilini domus meae et ancillae meae sicut alienum habuerunt me et quasi peregrinus fui in oculis eorum

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

servum meum vocavi et non respondit ore proprio deprecabar illum

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

halitum meum exhorruit uxor mea et orabam filios uteri mei

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

stulti quoque despiciebant me et cum ab eis recessissem detrahebant mihi

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

abominati sunt me quondam consiliarii mei et quem maxime diligebam aversatus est me

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

pelli meae consumptis carnibus adhesit os meum et derelicta sunt tantummodo labia circa dentes meos

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

miseremini mei miseremini mei saltim vos amici mei quia manus Domini tetigit me

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

quare persequimini me sicut Deus et carnibus meis saturamini

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

quis mihi tribuat ut scribantur sermones mei quis mihi det ut exarentur in libro

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

stilo ferreo et plumbi lammina vel certe sculpantur in silice

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

scio enim quod redemptor meus vivat et in novissimo de terra surrecturus sim

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

et rursum circumdabor pelle mea et in carne mea videbo Deum

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

quem visurus sum ego ipse et oculi mei conspecturi sunt et non alius reposita est haec spes mea in sinu meo

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

quare ergo nunc dicitis persequamur eum et radicem verbi inveniamus contra eum

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

fugite ergo a facie gladii quoniam ultor iniquitatum gladius est et scitote esse iudicium

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...