Job 13

ecce omnia et vidit oculus meus et audivit auris mea et intellexi singula

Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...

secundum scientiam vestram et ego novi nec inferior vestri sum

Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,

sed tamen ad Omnipotentem loquar et disputare cum Deo cupio

і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!

prius vos ostendens fabricatores mendacii et cultores perversorum dogmatum

Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!

atque utinam taceretis ut putaremini esse sapientes

О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...

audite ergo correptiones meas et iudicium labiorum meorum adtendite

Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.

numquid Deus indiget vestro mendacio ut pro illo loquamini dolos

Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?

numquid faciem eius accipitis et pro Deo iudicare nitimini

Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

aut placebit ei quem celare nihil potest aut decipietur ut homo vestris fraudulentiis

Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?

ipse vos arguet quoniam in abscondito faciem eius accipitis

Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!

statim ut se commoverit turbabit vos et terror eius inruet super vos

Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?

memoria vestra conparabitur cineri et redigentur in lutum cervices vestrae

Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!

tacete paulisper ut loquar quodcumque mihi mens suggesserit

Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!

quare lacero carnes meas dentibus meis et animam meam porto in manibus meis

Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?

etiam si occiderit me in ipso sperabo verumtamen vias meas in conspectu eius arguam

Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!

et ipse erit salvator meus non enim veniet in conspectu eius omnis hypocrita

І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.

audite sermonem meum et enigmata percipite auribus vestris

Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.

si fuero iudicatus scio quod iustus inveniar

Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!

quis est qui iudicetur mecum veniat quare tacens consumor

Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...

duo tantum ne facias mihi et tunc a facie tua non abscondar

Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:

manum tuam longe fac a me et formido tua non me terreat

віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...

et voca me et respondebo tibi aut certe loquar et tu responde mihi

Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!

quantas habeo iniquitates et peccata scelera mea et delicta ostende mihi

Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!

cur faciem tuam abscondis et arbitraris me inimicum tuum

Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?

contra folium quod vento rapitur ostendis potentiam tuam et stipulam siccam persequeris

Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?

scribis enim contra me amaritudines et consumere me vis peccatis adulescentiae meae

Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,

posuisti in nervo pedem meum et observasti omnes semitas meas et vestigia pedum meorum considerasti

і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,

qui quasi putredo consumendus sum et quasi vestimentum quod comeditur a tinea

і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...