Proverbs 17

Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

melior est buccella sicca cum gaudio quam domus plena victimis cum iurgio

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

servus sapiens dominabitur filiis stultis et inter fratres hereditatem dividet

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

sicut igne probatur argentum et aurum camino ita corda probat Dominus

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

malus oboedit linguae iniquae et fallax obtemperat labiis mendacibus

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

qui despicit pauperem exprobrat factori eius et qui in ruina laetatur alterius non erit inpunitus

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

corona senum filii filiorum et gloria filiorum patres sui

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

non decent stultum verba conposita nec principem labium mentiens

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

gemma gratissima expectatio praestolantis quocumque se verterit prudenter intellegit

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

qui celat delictum quaerit amicitias qui altero sermone repetit separat foederatos

На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

plus proficit correptio apud prudentem quam centum plagae apud stultum

Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

semper iurgia quaerit malus angelus autem crudelis mittetur contra eum

Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

expedit magis ursae occurrere raptis fetibus quam fatuo confidenti sibi in stultitia sua

Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

qui reddit mala pro bonis non recedet malum de domo eius

Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

qui dimittit aquam caput est iurgiorum et antequam patiatur contumeliam iudicium deserit

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

et qui iustificat impium et qui condemnat iustum abominabilis est uterque apud Dominum

Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

quid prodest habere divitias stultum cum sapientiam emere non possit

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

omni tempore diligit qui amicus est et frater in angustiis conprobatur

Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

homo stultus plaudet manibus cum spoponderit pro amico suo

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

qui meditatur discordiam diligit rixas et qui exaltat ostium quaerit ruinam

Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

qui perversi cordis est non inveniet bonum et qui vertit linguam incidet in malum

Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

natus est stultus in ignominiam suam sed nec pater in fatuo laetabitur

Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

animus gaudens aetatem floridam facit spiritus tristis exsiccat ossa

Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

munera de sinu impius accipit ut pervertat semitas iudicii

З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

in facie prudentis lucet sapientia oculi stultorum in finibus terrae

Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

ira patris filius stultus et dolor matris quae genuit eum

Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

non est bonum damnum inferre iusto nec percutere principem qui recta iudicat

Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

qui moderatur sermones suos doctus et prudens est et pretiosi spiritus vir eruditus

І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

stultus quoque si tacuerit sapiens putabitur et si conpresserit labia sua intellegens