Job 22

І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:
respondens autem Eliphaz Themanites dixit
Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!
numquid Deo conparari potest homo etiam cum perfectae fuerit scientiae
Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
quid prodest Deo si iustus fueris aut quid ei confers si inmaculata fuerit via tua
Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?
numquid timens arguet te et veniet tecum in iudicium
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!
et non propter malitiam tuam plurimam et infinitas iniquitates tuas
Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!
abstulisti enim pignus fratrum tuorum sine causa et nudos spoliasti vestibus
Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...
aquam lasso non dedisti et esurienti subtraxisti panem
А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.
in fortitudine brachii tui possidebas terram et potentissimus obtinebas eam
Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,
viduas dimisisti vacuas et lacertos pupillorum comminuisti
тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,
propterea circumdatus es laqueis et conturbat te formido subita
твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...
et putabas te tenebras non visurum et impetu aquarum inundantium non oppressurum
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!
an cogitas quod Deus excelsior caelo et super stellarum vertices sublimetur
А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?
et dicis quid enim novit Deus et quasi per caliginem iudicat
Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.
nubes latibulum eius nec nostra considerat et circa cardines caeli perambulat
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,
numquid semitam saeculorum custodire cupis quam calcaverunt viri iniqui
що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,
qui sublati sunt ante tempus suum et fluvius subvertit fundamentum eorum
що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?
qui dicebant Deo recede a nobis et quasi nihil possit facere Omnipotens aestimabant eum
А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!
cum ille implesset domos eorum bonis quorum sententia procul sit a me
Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:
videbunt iusti et laetabuntur et innocens subsannabit eos
Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!
nonne succisa est erectio eorum et reliquias eorum devoravit ignis
Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.
adquiesce igitur ei et habeto pacem et per haec habebis fructus optimos
Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
suscipe ex ore illius legem et pone sermones eius in corde tuo
Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.
si reversus fueris ad Omnipotentem aedificaberis et longe facies iniquitatem a tabernaculo tuo
І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,
dabit pro terra silicem et pro silice torrentes aureos
і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!
eritque Omnipotens contra hostes tuos et argentum coacervabitur tibi
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,
tunc super Omnipotentem deliciis afflues et elevabis ad Deum faciem tuam
будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.
rogabis eum et exaudiet te et vota tua reddes
А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.
decernes rem et veniet tibi et in viis tuis splendebit lumen
Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.
qui enim humiliatus fuerit erit in gloria et qui inclinaverit oculos suos ipse salvabitur
Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.
salvabitur innocens salvabitur autem munditia manuum suarum