Job 23

А Йов відповів та й сказав:

respondens autem Iob dixit

Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

nunc quoque in amaritudine est sermo meus et manus plagae meae adgravata est super gemitum meum

О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

quis mihi tribuat ut cognoscam et inveniam illum et veniam usque ad solium eius

Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

ponam coram eo iudicium et os meum replebo increpationibus

розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

ut sciam verba quae mihi respondeat et intellegam quid loquatur mihi

Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

nolo multa fortitudine contendat mecum nec magnitudinis suae mole me premat

Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

proponat aequitatem contra me et perveniat ad victoriam iudicium meum

Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

si ad orientem iero non apparet si ad occidentem non intellegam eum

на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

si ad sinistram quid agat non adprehendam eum si me vertam ad dextram non videbo illum

А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

ipse vero scit viam meam et probavit me quasi aurum quod per ignem transit

Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

vestigia eius secutus est pes meus viam eius custodivi et non declinavi ex ea

Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

a mandatis labiorum eius non recessi et in sinu meo abscondi verba oris eius

Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

ipse enim solus est et nemo avertere potest cogitationem eius et anima eius quodcumque voluerit hoc facit

бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

cum expleverit in me voluntatem suam et alia multa similia praesto sunt ei

Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

et idcirco a facie eius turbatus sum et considerans eum timore sollicitor

А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

Deus mollivit cor meum et Omnipotens conturbavit me

бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

non enim perii propter inminentes tenebras nec faciem meam operuit caligo