Job 5

Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?

“Haydi çağır, seni yanıtlayan çıkacak mı? Meleklerin hangisine yöneleceksin?

Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!

Aptalı üzüntü öldürür, Budalayı kıskançlık bitirir.

Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...

Ben aptalın kök saldığını görünce, Hemen yurduna lanet ettim.

Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!

Çocukları güvenlikten uzak, Mahkeme kapısında ezilir, Savunan çıkmaz.

Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!

Ürününü açlar yer, Dikenler arasındakini bile toplarlar; Mallarını susamışlar yutmak ister.

Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,

Çünkü dert topraktan çıkmaz, Sıkıntı yerden bitmez.

бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...

Havaya uçuşan kıvılcımlar gibi Sıkıntı çekmek için doğar insan.

А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,

“Oysa ben Tanrı’ya yönelir, Davamı O’na bırakırdım.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,

Anlayamadığımız büyük işler, Sayısız şaşılası işler yapan O’dur.

бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,

Yeryüzüne yağmur yağdırır, Tarlalara sular gönderir.

щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.

Düşkünleri yükseltir, Yaslıları esenliğe çıkarır.

Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,

Kurnazların oyununu bozar, Düzenlerini gerçekleştiremesinler diye.

Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,

[] Bilgeleri kurnazlıklarında yakalar, Düzenbazların oyunu son bulur.

вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...

Gündüz karanlığa toslar, Öğlen, geceymiş gibi el yordamıyla ararlar.

І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,

Yoksulu onların kılıç gibi ağzından Ve güçlünün elinden O kurtarır.

і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!

Yoksul umutlanır, Haksızlık ağzını kapar.

Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:

[] “İşte, ne mutlu Tanrı’nın eğittiği insana! Bu yüzden Her Şeye Gücü Yeten’in yola getirişini küçümseme.

Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!

Çünkü O hem yaralar hem sarar, O incitir, ama elleri sağaltır.

В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:

Altı kez sıkıntıya düşsen seni kurtarır, Yedinci kez de sana zarar vermez.

Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.

Kıtlıkta ölümden, Savaşta kılıçtan seni O koruyacak.

Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.

Kamçılayan dillerden uzak kalacak, Yıkım gelince korkmayacaksın.

З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.

Yıkıma, açlığa gülüp geçecek, Yabanıl hayvanlardan ürkmeyeceksin.

Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.

Çünkü tarladaki taşlarla anlaşacaksın, Yabanıl hayvanlar seninle barışacak.

І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.

Çadırının güvenlik içinde olduğunu bilecek, Yurdunu yoklayınca eksik bulmayacaksın.

І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!

Çocuklarının çoğalacağını bileceksin, Soyun ot gibi bitecek.

І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!

Zamanında toplanan demetler gibi, Mezara dinç gireceksin.

Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!

“İşte araştırdık, doğrudur, Onun için bunu dinle ve belle.”