Job 40

І говорив Господь Йову й сказав:
RAB Eyüp’e şöyle dedi:
Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!
“Her Şeye Gücü Yeten’le çatışan O’nu yola getirebilir mi? Tanrı’yı suçlayan yanıtlasın.”
І Йов відповів Господеві й сказав:
O zaman Eyüp RAB’bi şöyle yanıtladı:
Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...
“Bak, ben değersiz biriyim, Sana nasıl yanıt verebilirim? Ağzımı elimle kapıyorum.
Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...
Bir kez konuştum, yanıt almadım, İkinci kez konuşamam artık.”
І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
RAB kasırganın içinden Eyüp’ü şöyle yanıtladı:
Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені!
“Şimdi erkek gibi kuşağını beline vur da, Ben sorayım, sen anlat.
Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?
“Adaletimi boşa mı çıkaracaksın? Kendini haklı çıkarmak için beni mi suçlayacaksın?
Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,
Sende Tanrı’nın bileği gibi bilek var mı? Sesin O’nunki gibi gürleyebilir mi?
то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!
Öyleyse şan ve şerefe bürün, Görkem ve yücelik kuşan.
Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!
Gazabının ateşini saç, Gururluya bakıp onu alçalt.
Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,
Gururluya bakıp onu çökert, Kötüleri bulundukları yerde ez.
поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.
Hepsini birlikte toprağa göm, Mezarda yüzlerini kefenle sar.
Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
O zaman sağ kolunun seni kurtarabileceğini Ben de kabul ederim.
А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.
“Seninle birlikte yarattığım Behemot’a bak, Sığır gibi ot yiyor.
Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м'язах його живота.
Bak, ne güç var belinde, Karnının kasları ne güçlü!
Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.
Kuyruğunu sedir ağacı gibi sallıyor, Sımsıkıdır uyluk lifleri.
Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.
Kemikleri tunç borular, Kaburgaları demir çubuklar gibidir.
Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча...
Tanrı’nın yapıtları arasında ilk sırayı alır, Yalnız Yaratıcısı ona kılıçla yaklaşır.
Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.
Tepeler ürünlerini ona getirir, Bütün yabanıl hayvanlar yanında oynaşır.
Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.
Hünnap çalıları altında, Kamışlarla örtülü bir bataklıkta yatar.
Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.
Hünnaplar onu gölgelerinde saklar, Vadideki kavaklar kuşatır.
Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!
Irmak coşsa bile o ürkmez, Güvenlik içindedir, Şeria Irmağı boğazına dayansa bile.
Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити? Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром? Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш? Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне? Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного? Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх? Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв? Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову? Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!
Gözleri açıkken kim onu tutabilir, Kim kancayla burnunu delebilir?