Proverbs 24

Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,

Nu pismui pe oamenii cei răi, şi nu dori să fii cu ei;

бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.

căci inima lor se gîndeşte la prăpăd, şi buzele lor vorbesc nelegiuiri. -

Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.

Prin înţelepciune se înalţă o casă, şi prin pricepere se întăreşte;

А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.

prin ştiinţă se umplu cămările ei de toate bunătăţile de preţ şi plăcute.

Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.

Un om înţelept este plin de putere, şi cel priceput îşi oţeleşte vlaga.

Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.

Căci prin măsuri chibzuite cîştigi bătălia, şi prin marele număr al sfetnicilor ai biruinţa. -

Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.

Înţelepciunea este prea înaltă pentru cel nebun: el nu va deschide gura la judecată. -

Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.

Cine se gîndeşte să facă rău, se cheamă un om plin de răutate. -

Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.

Gîndul celui nebun nu este decît păcat, şi batjocoritorul este o scîrbă pentru oameni. -

Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.

Dacă slăbeşti în ziua necazului, mică îţi este puterea. -

Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?

Izbăveşte pe cei tîrîţi la moarte, şi scapă pe ceice sînt aproape să fie junghiaţi. -

Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.

Dacă zici: ,,Ah! n'am ştiut!``... Crezi că nu vede Celce cîntăreşte inimile şi Celce veghează asupra sufletului tău? Şi nu va răsplăti El fiecăruia după faptele lui? -

Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,

Fiule, mănîncă miere, căci este bună, şi fagurul de miere este dulce pentru cerul gurii tale.

отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

Tot aşa, şi înţelepciunea este bună pentru sufletul tău: dacă o vei găsi, ai un viitor, şi nu ţi se va tăia nădejdea. -

Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,

Nu întinde curse, nelegiuitule, la locuinţa celui neprihănit, şi nu -i turbura odihna.

бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

Căci cel neprihănit de şapte ori cade, şi se ridică, dar cei răi se prăbuşesc în nenorocire.

Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,

Nu te bucura de căderea vrăjmaşului tău, şi să nu ţi se veselească inima cînd se poticneşte el,

щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

ca nu cumva Domnul să vadă, să nu -I placă, şi să-Şi întoarcă mînia dela el. -

Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

Nu te mînia din pricina celor ce fac rău, şi nu pizmui pe cei răi!

бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

Căci cel ce face răul n'are niciun viitor, şi lumina celor răi se stinge. -

Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,

Fiule, teme-te de Domnul şi de împăratul; şi să nu te amesteci cu cei neastîmpăraţi!

бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?

Căci deodată le va veni pieirea, şi cine poate şti sfîrşitul amîndorora! -

І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.

Iată ce mai spun înţelepţii: ,,Nu este bine să ai în vedere faţa oamenilor în judecăţi.`` -

Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.

Pe cine zice celui rău: ,,Tu eşti bun!`` îl blastămă popoarele, şi -l urăsc neamurile.

А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!

Dar celor ce judecă drept le merge bine, şi o mare binecuvîntare vine peste ei. -

Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

Un răspuns bun este ca un sărut pe buze.

Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.

Vezi-ţi întîi de treburi afară, îngrijeşte de lucrul cîmpului, şi apoi apucă-te să-ţi zideşti casa. -

Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.

Nu vorbi în chip uşuratic împotriva aproapelui tău; ori ai vrea să înşeli cu buzele tale? -

Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!

Nu zice: ,,Cum mi -a făcut el aşa am să -i fac şi eu, îi vor răsplăti după faptele lui!`` -

Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,

Am trecut pe lîngă ogorul unui leneş, şi pe lîngă via unui om fără minte.

і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...

Şi era numai spini, acoperit de mărăcini, şi zidul de piatră era prăbuşit.

І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:

M'am uitat bine şi cu luare aminte, şi am tras învăţătură din ce am văzut.

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

,,Să mai dorm puţin, să mai aţipesc puţin, să mai încrucişez mînile puţin ca să mă odihnesc!``...

і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...

Şi sărăcia vine peste tine pe neaşteptate, ca un hoţ, şi lipsa, ca un om înarmat.