Proverbs 23

Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

Dacă stai la masă la unul din cei mari, ia seama ce ai dinainte:

і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

pune-ţi un cuţit în gît, dacă eşti prea lacom.

не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

Nu pofti mîncările lui alese, căci sînt o hrană înşelătoare.

Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

Nu te chinui ca să te îmbogăţeşti, nu-ţi pune priceperea în aceasta.

свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

Abia ţi-ai aruncat ochii spre ea şi nu mai este; căci bogăţia îşi face aripi, şi, ca vulturul, îşi ia sborul spre ceruri.

Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

Nu mînca pînea celui pismaş, şi nu pofti mîncările lui alese,

бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

căci el este ca unul care îşi face socotelile în suflet. ,,Mănîncă şi bea``, îţi va zice el; dar inima lui nu este cu tine.

той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

Bucata pe care ai mîncat -o, o vei vărsa, şi cuvintele plăcute pe cari le vei spune, sînt perdute.

Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

Nu vorbi la urechea celui nebun, căci el nesocoteşte cuvintele tale înţelepte.

Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

Nu muta hotarul văduvei, şi nu intra în ogorul orfanilor,

бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

căci răzbunătorul lor este puternic: El le va apăra pricina împotriva ta.

Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

Deschide-ţi inima la învăţătură, şi urechile la cuvintele ştiinţei.

Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

Nu cruţa copilul de mustrare, căci dacă -l vei lovi cu nuiaua, nu va muri.

ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

Lovindu -l cu nuiaua, îi scoţi sufletul din locuinţa morţilor.

Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

Fiule, dacă-ţi va fi inima înţeleaptă, inima mea se va bucura;

і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

şi lăuntrul meu se va veseli, cînd buzele tale vor spune ce este bine.

Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

Să nu-ţi pizmuiască inima pe cei păcătoşi, ci să aibă totdeauna frică de Domnul;

бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.

căci este o răsplată, şi nu ţi se va tăia nădejdea.

Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

Ascultă, fiule, şi fii înţelept; îndreaptă-ţi inima pe calea cea dreaptă.

Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,

Nu fi printre ceice beau vin, nici printre ceice se îmbuibează cu carne.

бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

Căci beţivul şi cel ce se dedă la îmbuibare sărăcesc, şi aţipirea te face să porţi zdrenţe.

Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

Asculă pe tatăl tău, care te -a născut, şi nu nesocoti pe mamă-ta, cînd a îmbătrînit.

Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

Cumpără adevărul, şi nu -l vinde, înţelepciunea, învăţătura şi priceperea.

Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

Tatăl celui neprihănit se veseleşte, şi cel ce dă naştere unui înţelept se bucură.

Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

Să se bucure tatăl tău şi mama ta, să se veselească cea care te -a născut.

Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

Fiule, dă-mi inima ta, şi să găsească plăcere ochii tăi în căile Mele.

Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

Căci curva este o groapă adîncă, şi străina o fîntînă strîmtă.

І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

Ea pîndeşte ca un hoţ, şi măreşte între oameni numărul celor stricaţi.

В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

Ale cui sînt vaietele? Ale cui sînt oftările? Ale cui sînt neînţelegerile? Ale cui sînt plîngerile? Ale cui sînt rănirile fără pricină? Ai cui sînt ochii roşi?

У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

Ale celor ce întîrzie la vin, şi se duc să golească paharul cu vin amestecat.

Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

Nu te uita la vin cînd curge roş şi face mărgăritare în pahar; el alunecă uşor,

кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

dar pe urmă ca un şarpe muşcă şi înţeapă ca un basilisc.

пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

Ochii ţi se vor uita după femeile altora, şi inima îţi va vorbi prostii.

І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

Vei fi ca un om culcat în mijlocul mării, ca un om culcat pe vîrful unui catarg.

І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...

,,M'a lovit... dar nu mă doare!... M'a bătut... dar nu simt nimic! Cînd... mă voi trezi? Mai vreau vin!``