Matthew 27

А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

A gdy było rano, weszli w radę wszyscy przedniejsi kapłani i starsi ludu przeciwko Jezusowi, aby go zabili;

І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

I związawszy go, wiedli i podali Ponckiemu Piłatowi, staroście.

Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

Tedy Judasz, który go był wydał, widząc, iż był osądzony, żałując tego, wrócił trzydzieści srebrników, przedniejszym kapłanom i starszym ludu.

та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

Mówiąc: Zgrzeszyłem, wydawszy krew niewinną! A oni rzekli: Cóż nam do tego? ty ujrzysz!

І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

A porzuciwszy one srebrniki w kościele, odszedł, a odszedłszy powiesił się.

А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

Ale przedniejsi kapłani wziąwszy one srebrniki, mówili: Nie godzi się ich kłaść do skarbu kościelnego, gdyż zapłata jest krwi.

А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

I naradziwszy się, kupili za nie rolę garncarzową na pogrzeb gościom.

чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

Dlatego ona rola nazwana jest rolą krwi, aż do dnia dzisiejszego.

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

Tedy się wypełniło, co powiedziano przez Jeremijasza proroka, mówiącego: I wzięli trzydzieści srebrników, zapłatę oszacowanego, który był oszacowany od synów Izraelskich;

і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

I dali je za rolę garncarzową, jako mi postanowił Pan.

Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

A Jezus stał przed starostą; i pytał go starosta, mówiąc: Tyżeś jest on król żydowski? A Jezus mu rzekł: Ty powiadasz.

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

A gdy nań skarżyli przedniejsi kapłani i starsi, nic nie odpowiedział.

Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

Tedy mu rzekł Piłat: Nie słyszyszże jako wiele przeciwko tobie świadczą?

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

Lecz mu nie odpowiedział i na jedno słowo, tak iż się starosta bardzo dziwował.

Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

Ale na święto zwykł był starosta wypuszczać ludowi jednego więźnia, którego by chcieli.

Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

I mieli natenczas więźnia znacznego, którego zwano Barabbasz.

І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

A gdy się zebrali, rzekł do nich Piłat: Któregoż chcecie, abym wam wypuścił? Barabbasza, czyli Jezusa, którego zowią Chrystusem?

Бо він знав, що Його через заздрощі видали.

Bo wiedział, iż go z nienawiści wydali.

Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

A gdy on siedział na sądowej stolicy, posłała do niego żona jego, mówiąc: Nie miej żadnej sprawy z tym sprawiedliwym; bom wiele ucierpiała dziś we śnie dla niego.

А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

Ale przedniejsi kapłani i starsi namówili lud, aby prosili o Barabbasza, a Jezusa, aby stracili.

Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

A odpowiadając starosta, rzekł im: Którego chcecie, abym wam z tych dwóch wypuścił? a oni odpowiedzieli: Barabbasza.

Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

Rzekł im Piłat: Cóż tedy uczynię z Jezusem, którego zowią Chrystusem? Rzekli mu wszyscy: Niech będzie ukrzyżowany.

А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

A starosta rzekł: Cóż wżdy złego uczynił? Ale oni tem bardziej wołali, mówiąc: Niech będzie ukrzyżowany!

І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

A widząc Piłat, iż to nic nie pomagało, ale owszem się większy rozruch wszczynał, wziąwszy wodę, umył ręce przed ludem, mówiąc: Nie jestem ja winien krwi tego sprawiedliwego; wy ujrzycie.

А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

A odpowiadając wszystek lud, rzekł: Krew jego na nas i na dziatki nasze.

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

Tedy im wypuścił Barabbasza; ale Jezusa ubiczowawszy, wydał go, aby był ukrzyżowany.

Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

Tedy żołnierze starościni przywiódłszy Jezusa na ratusz, zebrali do niego wszystkę rotę;

І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

A zewlekłszy go, przyodziali go płaszczem szarłatowym;

І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

I uplótłszy koronę z ciernia, włożyli na głowę jego, i dali trzcinę w prawą rękę jego, a upadając przed nim na kolana, naśmiewali się z niego, mówiąc: Bądź pozdrowiony, królu żydowski!

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

A plując na niego, wzięli onę trzcinę, i bili go w głowę jego.

А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

A gdy się z niego naśmiali, zewlekli go z onego płaszcza, i oblekli go w szatę jego, i wiedli go, aby był ukrzyżowany.

А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

A wychodząc znaleźli człowieka Cyrenejczyka, imieniem Szymon; tego przymusili, aby niósł krzyż jego.

І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

A przyszedłszy na miejsce rzeczone Golgota, które zowią miejscem trupich głów,

дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

Dali mu pić ocet z żółcią zmieszany; a skosztowawszy, nie chciał pić.

А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

A ukrzyżowawszy go, rozdzielili szaty jego, i miotali los, aby się wypełniło, co powiedziano przez proroka: Rozdzielili sobie szaty moje, a o odzienie moje los miotali.

І, посідавши, стерегли Його там.

A siedząc, strzegli go tam.

І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

I przybili nad głową jego winę jego napisaną: Ten jest Jezus, król żydowski.

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

Byli też ukrzyżowani z nim dwaj zbójcy, jeden po prawicy, a drugi po lewicy.

А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

A ci, którzy mimo chodzili, bluźnili go, chwiejąc głowami swojemi,

і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

I mówiąc: Ty, co rozwalasz kościół, a w trzech dniach budujesz go, ratuj samego siebie; jeźliś jest Syn Boży, zstąp z krzyża.

Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

Także i przedniejsi kapłani z nauczonymi w Piśmie, i z starszymi, naśmiewając się, mówili:

Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

Inszych ratował, a samego siebie ratować nie może; jeźliż jest król Izraelski, niech teraz zstąpi z krzyża, a uwierzymy mu.

Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

Dufał w Bogu, niechże go teraz wybawi, jeźli się w nim kocha; boć powiedział: Jestem Synem Bożym.

Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

Także też i zbójcy, którzy byli z nim ukrzyżowani, urągali mu.

А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

A od szóstej godziny stała się ciemność po wszystkiej ziemi aż do dziewiątej godziny.

А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

A około dziewiątej godziny zawołał Jezus głosem wielkim, mówiąc: Eli, Eli, Lama Sabachtani! to jest, Boże mój! Boże mój! czemuś mię opuścił?

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

Tedy niektórzy z tych, co tam stali, usłyszawszy to, mówili: Elijasza ten woła.

А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

A zarazem bieżawszy jeden z nich, wziął gąbkę, i napełnił ją octem, a włożywszy na trzcinę, dał mu pić.

Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

A drudzy mówili: Zaniechaj; patrzajmy, jeźli przyjdzie Elijasz, aby go wybawił.

А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

Ale Jezus zawoławszy po wtóre głosem wielkim, oddał ducha.

І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

A oto zasłona kościelna rozerwała się na dwoje od wierzchu aż do dołu, i trzęsła się ziemia, a skały się rozpadały.

і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

I groby się otwierały, a wiele ciał świętych, którzy byli zasnęli, powstało:

а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

A wyszedłszy z grobów po zmartwychwstaniu jego, weszli do miasta świętego, i pokazali się wielom.

А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

Tedy setnik i ci, co z nim Jezusa strzegli, widząc trzęsienie ziemi, i to, co się działo, zlękli się bardzo, mówiąc: Prawdziwieć ten był Synem Bożym.

Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

A było tam wiele niewiast z daleka się przypatrujących, które były przyszły za Jezusem od Galilei, posługując mu;

Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

Między któremi była Maryja Magdalena, i Maryja, matka Jakóbowa i Jozesowa, i matka synów Zebedeuszowych.

А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

A gdy był wieczór, przyszedł człowiek bogaty z Arymatyi, imieniem Józef, który też był uczniem Jezusowym.

Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

Ten przyszedłszy do Piłata, prosił o ciało Jezusowe. Tedy Piłat rozkazał, aby mu było ono ciało oddane;

І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

A Józef wziąwszy ono ciało, uwinął je w czyste prześcieradło;

і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

I położył je w nowym grobie swoim, który był w opoce wykował; a przywaliwszy do drzwi grobowych kamień wielki, odszedł.

Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

A była tam Maryja Magdalena, i druga Maryja, które siedziały przeciwko grobowi.

А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

A drugiego dnia, który był pierwszy po przygotowaniu, zgromadzili się przedniejsi kapłani i Faryzeuszowie do Piłata.

і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

Mówiąc: Panie! wspomnieliśmy, iż on zwodziciel powiedział, gdy jeszcze żyw był: Po trzech dniach zmartwychwstanę.

Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

Rozkaż tedy obwarować grób aż do dnia trzeciego, by snać przyszedłszy uczniowie jego w nocy, nie ukradli go, i nie powiedzieli ludowi, iż powstał od umarłych; i będzie pośledni błąd gorszy niż pierwszy.

Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

Rzekł im Piłat: Macie straż, idźcież, obwarujcie, jako umiecie.

І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.

A oni poszedłszy, osadzili grób strażą, zapieczętowawszy kamień.