Matthew 15

Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

Tedy przystąpili do Jezusa z Jeruzalemu nauczeni w Piśmie i Faryzeuszowie, mówiąc:

Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.

Czemu uczniowie twoi przestępują ustawę starszych? albowiem nie umywają rąk swych, gdy mają jeść chleb.

А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?

A on odpowiadając, rzekł im: Czemuż i wy przestępujecie przykazanie Boże dla ustawy waszej?

Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.

Albowiem Bóg przykazał, mówiąc: Czcij ojca twego i matkę; i kto by złorzeczył ojcu albo matce, śmiercią niechaj umrze.

А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,

Ale wy powiadacie: Kto by rzekł ojcu albo matce: Dar, którykolwiek jest ode mnie, tobie pożyteczny będzie; a nie uczciłby ojca swego albo matki swojej, bez winy będzie.

то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

I wzruszyliście przykazania Boże dla ustawy waszej.

Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:

Obłudnicy! dobrze o was prorokował Izajasz, mówiąc:

Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!

Lud ten przybliża się do mnie usty swemi, i wargami czci mię; ale serce ich daleko jest ode mnie.

Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...

Lecz próżno mię czczą, nauczając nauk, które są przykazania ludzkie.

І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!

A zawoławszy do siebie ludu, rzekł im: Słuchajcie, a rozumiejcie.

Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.

Nie to, co wchodzi w usta, pokala człowieka; ale co wychodzi z ust, to pokala człowieka.

Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?

Tedy przystąpiwszy uczniowie jego, rzekli mu: Wiesz, iż Faryzeuszowie, usłyszawszy tę mowę, zgorszyli się?

А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

A on odpowiadając rzekł: Wszelki szczep, którego nie szczepił Ojciec mój niebieski, wykorzeniony będzie.

Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...

Zaniechajcie ich; ślepi są wodzowie ślepych, a ślepy jeźliby ślepego prowadził, obadwa w dół wpadną.

А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.

A odpowiadając Piotr, rzekł mu: Wyłóż nam to podobieństwo.

А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?

I rzekł Jezus: Jeszczeż i wy bezrozumni jesteście?

Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

Jeszczeż nie rozumiecie, iż wszystko, co wchodzi w usta, w brzuch idzie, i do wychodu bywa wyrzucono?

Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.

Ale co z ust pochodzi, z serca wychodzi, a toć pokala człowieka.

Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.

Albowiem z serca wychodzą złe myśli, mężobójstwa, cudzołóstwa, wszeteczeństwa, złodziejstwa, fałszywe świadectwa, bluźnierstwa.

Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!

Toć jest, co pokala człowieka: ale jeść nieumytemi rękoma, toć nie pokala człowieka.

І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.

A wyszedłszy Jezus stamtąd, ustąpił w strony Tyru i Sydonu.

І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!

A oto niewiasta Chananejska z onych granic wyszedłszy, wołała, mówiąc do niego: Zmiłuj się nade mną Panie, synu Dawidowy! córka moja ciężko bywa od dyjabła dręczona.

А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!

A on jej nie odpowiedział i słowa. Tedy przystąpiwszy uczniowie jego, prosili go, mówiąc: Odpraw ją, boć woła za nami.

А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...

A on odpowiadając rzekł: Nie jestem posłany, tylko do owiec, które zginęły z domu Izraelskiego.

А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!

Lecz ona przystąpiwszy, pokłoniła mu się, mówiąc: Panie, ratuj mię!

А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...

A on odpowiadając rzekł: Niedobra jest brać chleb dziecinny, a miotać szczeniętom.

Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.

A ona rzekła: Tak jest, Panie! a wszakże i szczenięta jedzą odrobiny, które padają z stołu panów ich.

Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

Tedy odpowiadając Jezus rzekł jej: O niewiasto! wielka jest wiara twoja; niechaj ci się stanie, jako chcesz. I uzdrowiona jest córka jej od onejże godziny.

І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.

A Jezus poszedłszy stamtąd, przyszedł nad morze Galilejskie, a wstąpiwszy na górę, siedział tam.

І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.

I przyszedł do niego wielki lud, mając z sobą chrome, ślepe, nieme, ułomne i inszych wiele, i kładli je u nóg Jezusowych, i uzdrawiał je,

А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!

Tak iż się on lud dziwował, widząc, że niemi mówią, ułomni uzdrowieni są, chromi chodzą, a ślepi widzą; i wielbili Boga Izraelskiego.

А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.

Lecz Jezus zwoławszy uczniów swoich, rzekł: Żal mi tego ludu; albowiem już trzy dni przy mnie trwają, a nie mają, co by jedli, a nie chcę ich rozpuścić głodnych, by snać nie pomdleli na drodze.

А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?

Tedy mu rzekli uczniowie jego: Skądże byśmy wzięli tak wiele chleba na tej puszczy, abyśmy tak wielki lud nasycili?

А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.

I rzekł im Jezus: Wieleż macie chlebów? A oni rzekli: Siedm, i trochę rybek.

І Він ізвелів на землі посідати народові.

Tedy rozkazał ludowi, aby siedli na ziemi.

І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.

A wziąwszy one siedm chlebów i one ryby, uczyniwszy dzięki, łamał i dał uczniom swoim, a uczniowie ludowi.

І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...

I jedli wszyscy i nasyceni są, i zebrali, co zbyło ułomków, siedm koszów pełnych.

Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

A było tych, którzy jedli, cztery tysiące mężów, oprócz niewiast i dziatek.

І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.

Tedy rozpuściwszy lud, wstąpił w łódź, i przyszedł na granice Magdalańskie.