Job 9

9:1

А Йов відповів та й сказав:

I odpowiedział Ijob, a rzekł:

9:2

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

Prawdziwieć wiem, że tak jest; bo jakożby miał być usprawiedliwiony człowiek przed Bogiem?

9:3

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

Jeźliby się z nim chciał spierać, nie odpowie mu z tysiąca na jednę rzecz.

9:4

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Mądry jest sercem, i mocny siłą; któż użył pokoju, stawiwszy się mu upornie?

9:5

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

On przenosi góry, a nie wiedzą ludzie, kto je podwraca w gniewie swym.

9:6

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

On wzrusza ziemię z miejsca swego, a słupy jej trzęsą się.

9:7

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Gdy on zakaże słońcu, nie wschodzi; i gwiazdy pieczętuje.

9:8

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

On sam rozpościera niebiosa, i depcze po wałach morskich.

9:9

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

On sprawił wóz niebieski z gwiazd, Oryjona i Hyjady, i inne gwiazdy skryte na południe.

9:10

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

On czyni rzeczy wielkie, a niewybadane i dziwne, którym niemasz liczby.

9:11

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Oto, idzieli mimo mię, nie widzę go; a przychodzili, nie baczę go.

9:12

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Oto gdy co porwie, któż go przymusi, aby przywrócił? Albo któż mu rzecze: Cóż czynisz?

9:13

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

Gdyby Bóg nie odwrócił gniewu swego, upadliby przed nim pomocnicy hardzi.

9:14

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

Jakoż mu ja tedy odpowiem? Jakie słowa obiorę przeciwko niemu?

9:15

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Któremu, chociażbym był sprawiedliwym, nie odpowiem; owszem się sędziemu memu upokorzę.

9:16

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Choćbym go wzywał, a onby mi się ozwał, przecię nie wierzę, aby przypuścił do uszów głos mój:

9:17

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Bo mię starł w wichrze, i rozmnożył rany moje bez przyczyny;

9:18

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

Nie dopuszcza mi odetchnąć, owszem mię nasyca gorzkościami.

9:19

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Jeźli się udam do mocy, oto on najmocniejszy; a jeźli do sądu, któż mię z nim sprowadzi?

9:20

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Jeźlibym się usprawiedliwiał, usta moje potępią mię; jeźlibym się doskonałym czynił, tedy mię przewrotnym być pokaże.

9:21

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Chociażbym był doskonały, przecież ja tego do siebie znać nie będę; ale dam naganę żywotowi memu.

9:22

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Jedno jest, dla czegom to mówił: że tak doskonałego, jako i niezbożnego on niszczy;

9:23

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

Jeźli biczem nagle zabija, z pokuszenia niewinnych naśmiewa się;

9:24

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

Ziemia podana bywa w ręce niezbożnika, oblicze sędziów jej zakrywa. A jeźliż nie on, któż tedy inny jest, co to czyni?

9:25

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

Ale dni moje prędsze były niż poseł; uciekły, a nie widziały nic dobrego.

9:26

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

Przeminęły jako prędkie łodzie, jako orzeł lecący do żeru.

9:27

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

Jeźli rzekę: Zapomnę narzekania mego, zaniecham gniewu swego, a posilę się:

9:28

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

Tedy się lękam wszystkich boleści moich, widząc, że mię z nich nie wypuścisz.

9:29

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Jeźlim ja niezbożny, przeczże próżno pracuję?

9:30

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

A choćbym się umywał wodami śnieżnemi, i oczyściłbym mydłem ręce moje:

9:31

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

Wszakże w dole zanurzysz mię, i brzydzić się mną będą szaty moje.

9:32

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

Albowiem on nie jest człowiekiem jako ja, abym mu śmiał odpowiedzieć, albo żebym z nim miał iść w prawo.

9:33

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

Bo nie masz między nami rozjemcy, któryby mógł rozwieść sprawę naszę.

9:34

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

Niech tylko zdejmie zemnie rózgę swoję, a strach jego niech mię nie straszy;

9:35

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

Tedy będę mówił, a nie będę się go bał; bom ja nie jest taki sam u siebie.