Job 19

А Йов відповів та й сказав:

A odpowiadając Ijob rzekł:

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

Dokądże trapić będziecie duszę moję, a nacierać na mię mowami swemi?

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

Już dziesięćkroć zawstydziliście mię, i nie wstydże was, że się tak zatwardzacie przeciwko mnie?

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

A niech tak będzie, żem zbłądził; przy mnie zostanie błąd mój.

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

A jeźli się przeciw mnie wynosicie, a obwiniacie mię pohańbieniem mojem,

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

Wiedzcież, żeć mię Bóg odwrócił, i siecią swoją obtoczył mię.

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

Oto, wołamli o krzywdę, nie bywam wysłuchany; krzyczęli, niemasz sądu.

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

Drogę moję zagrodził, żebym przejść nie mógł, a na ścieszce mojej ciemności położył.

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

Z sławy mojej złupił mię, i zdjął koronę z głowy mojej.

Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

Popsuł mię zewsząd, abym zaginął, a wyrwał jako drzewo nadzieję moję.

І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

Nadto zapalił się na mię gniew jego, a policzył mię w poczet nieprzyjaciół swoich.

полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

Przyszły razem hufy jego, i utorowały przeciwko mnie drogę swoję, i obległy w około namiot mój.

Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

Braci moich odemnie oddalił, a znajomi moi stronią odemnie.

мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

Opuścili mię bliscy moi, a znajomi moi zapomnieli mię.

Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

Komornicy domu mego, i służebnice moje mają mię za obcego, cudzoziemcem stałem się w oczach ich.

Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

Wołamli na sługę mego, nie ozywa mi się, chociaż go proszę ustami memi.

Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

Tchem moim brzydzi się żona moja, choć proszę przez synów żywota mego.

Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

I najlichsi pogardzają mną, a gdy powstaję, urągają mi.

Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

Brzydzą się mną wszyscy najwierniejsi moi, a którychem umiłował, stali mi się przeciwnymi.

До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

Do skóry mojej, jako do ciała mego przyschła kość moja; skóra tylko została około zębów moich.

Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

Zmiłujcie się nademną, zmiłujcie się nademną, wy przyjaciele moi! bo ręka Boża dotknęła mię.

Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

Czemuż mię prześladujecie, jako Bóg, a ciała mego nie możecie się nasycić?

О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

Oby teraz napisane były słowa moje! oby je na księgach wyrysowano!

коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

Oby rylcem żelaznym i ołowiem na wieczną pamiątkę na kamieniu wydrążone były!

Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

Aczci ja wiem, iż Odkupiciel mój żyje, a iż w ostateczny dzień nad prochem stanie.

цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

A choć ta skóra moja roztoczona będzie, przecież w ciele mojem oglądam Boga;

сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

Którego ja sam oglądam, i oczy moje ujrzą go, a nie inny; choć zniszczały nerki moje we wnętrznościach moich.

Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

Przeczże nie mówicie: Czemuż go prześladujemy? gdyż się przy mnie znajduje grunt dobrej sprawy.

то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

Ulęknijcie się sami miecza, bo pomsta nieprawości jest miecz; a wiedzcie, że będzie sąd.