Proverbs 17

Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Bedre et stykke tørt brød med ro og fred enn et hus fullt av slakt med trette.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

En klok tjener får råde over en dårlig sønn, og iblandt brødrene får han del i arven.

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

Der er digel for sølv og ovn for gull; men den som prøver hjertene, er Herren.

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

Den onde akter på ondskaps lebe; løgneren lytter til ødeleggelses tunge.

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

Den som spotter den fattige, håner hans skaper; den som gleder sig over ulykke, skal ikke bli ustraffet.

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

De gamles krone er barnebarn, og barns pryd er deres fedre.

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Det sømmer sig ikke for dåren å tale store ord, enn mindre for den høibårne å tale løgn.

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Gave er en edelsten i dens øine som får den; hvor den kommer, gjør den lykke.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

Den som dekker over overtredelse, søker kjærlighet; men den som ripper op en sak, skiller venn fra venn.

На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

Skjenn virker bedre på den forstandige enn hundre slag på dåren.

Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

En ond manns hu står bare til gjenstridighet, og en ubarmhjertig engel sendes imot ham.

Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Bedre for en mann å møte en bjørn som ungene er tatt fra, enn en dåre i hans dårskap.

Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

Den som gjengjelder godt med ondt, fra hans hus skal ulykken ikke vike.

Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

Å begynne trette er som å åpne for vann; la da tretten fare, før den blir for voldsom!

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

Den som frikjenner en ugudelig, og den som domfeller en rettferdig, de er begge to en vederstyggelighet for Herren.

Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

Hvad hjelper penger i dårens hånd til å kjøpe visdom, siden han er uten forstand?

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

En venn elsker alltid, og en bror fødes til hjelp i nød.

Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

Et menneske som ikke har forstand, gir håndslag og går i borgen hos sin næste.

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

Den som elsker trette, elsker synd; den som gjør sin dør høi, søker sin egen undergang.

Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

Den som er falsk i hjertet, finner intet godt, og den som er vrang i sin tale, faller i ulykke.

Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

Den som har en narr til sønn, får sorg av ham; en dåres far har ingen glede.

Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

Et glad hjerte gir god lægedom, men et nedslått mot tar margen fra benene.

Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

Den ugudelige tar gaver ut av barmen for å bøie rettens gang.

З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

Den forstandige har visdommen for øie, men dårens øine er ved jordens ende.

Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

En uforstandig sønn er en gremmelse for sin far og en bitter sorg for henne som fødte ham.

Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Å straffe også den rettferdige er ikke godt; å slå edle menn er tvert imot all rett.

Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

Den som er sparsom med sine ord, er klok, og den koldsindige er en forstandig mann.

І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

Også dåren aktes for klok når han tier, for vis når han holder sine leber lukket.