Proverbs 18

Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.

Den egensindige følger bare sin egen lyst; mot alle kloke råd viser han tenner.

Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.

Dåren bryr sig ikke om å være forstandig, men vil bare vise hvad han tenker i sitt hjerte.

З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.

Når den ugudelige kommer, kommer også forakt, og med skammen følger spott.

Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.

Ordene i en manns munn er dype vann, visdoms kilde er en fremvellende bekk.

Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.

Det er ille å gi den skyldige medhold, å bøie retten for den rettferdige.

Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.

Dårens leber volder trette, og hans munn roper efter pryl.

Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.

Dårens munn er til ulykke for ham selv, og hans leber er en snare for hans liv.

Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.

En øretuters ord er som velsmakende retter, og de trenger ned i hjertets indre.

Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.

Den som er lat i sin gjerning, er også en bror til ødeleggeren.

Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

Herrens navn er et fast tårn; til det løper den rettferdige og blir berget.

Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.

Den rikes gods er hans festning og som en høi mur i hans egen tanke.

Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.

Forut for fall ophøier en manns hjerte sig, men ydmykhet går forut for ære.

Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!

Når en svarer før han hører, da blir det til dårskap og skam for ham.

Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?

En manns mot kan holde ham oppe i hans sykdom; men et nedslått mot - hvem kan bære det?

Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.

Den forstandiges hjerte kjøper kunnskap, og de vises øre søker kunnskap.

Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.

Et menneskes gave gir ham rum og fører ham frem for store herrer.

Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.

Den som taler først i en rettsstrid, synes å ha rett; men så kommer motparten og gransker hans ord.

Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.

Loddet gjør ende på tretter og skiller mellem de mektige.

Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.

En bror som en har gjort urett mot, er vanskeligere å vinne enn en festning, og trette med ham er som en bom for en borg.

Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.

Ved frukten av en manns munn mettes hans buk; med sine lebers grøde blir han mettet.

Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.

Død og liv er i tungens vold, og hver den som gjerne bruker den, skal ete dens frukt.

Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.

Den som har funnet en hustru, har funnet lykke og fått en nådegave av Herren.

Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.

I ydmyke bønner taler den fattige, men den rike svarer med hårde ord.

Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.

En mann med mange venner går det ille; men der er venner som henger fastere ved en enn en bror.