Proverbs 7

Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,

My son, keep my words, and lay up my commandments with thee.

бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,

Keep my commandments, and live; and my law as the apple of thine eye.

прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!

Bind them upon thy fingers, write them upon the table of thine heart.

На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!

Say unto wisdom, Thou art my sister; and call understanding thy kinswoman:

щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.

That they may keep thee from the strange woman, from the stranger which flattereth with her words.

Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,

For at the window of my house I looked through my casement,

і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,

And beheld among the simple ones, I discerned among the youths, a young man void of understanding,

проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

Passing through the street near her corner; and he went the way to her house,

коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.

In the twilight, in the evening, in the black and dark night:

Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,

And, behold, there met him a woman with the attire of an harlot, and subtil of heart.

галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:

(She is loud and stubborn; her feet abide not in her house:

раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...

Now is she without, now in the streets, and lieth in wait at every corner.)

І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:

So she caught him, and kissed him, and with an impudent face said unto him,

У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!

I have peace offerings with me; this day have I payed my vows.

Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!

Therefore came I forth to meet thee, diligently to seek thy face, and I have found thee.

Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,

I have decked my bed with coverings of tapestry, with carved works, with fine linen of Egypt.

постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...

I have perfumed my bed with myrrh, aloes, and cinnamon.

Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!

Come, let us take our fill of love until the morning: let us solace ourselves with loves.

Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:

For the goodman is not at home, he is gone a long journey:

вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...

He hath taken a bag of money with him, and will come home at the day appointed.

Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,

With her much fair speech she caused him to yield, with the flattering of her lips she forced him.

він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,

He goeth after her straightway, as an ox goeth to the slaughter, or as a fool to the correction of the stocks;

як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...

Till a dart strike through his liver; as a bird hasteth to the snare, and knoweth not that it is for his life.

А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:

Hearken unto me now therefore, O ye children, and attend to the words of my mouth.

Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,

Let not thine heart decline to her ways, go not astray in her paths.

бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!

For she hath cast down many wounded: yea, many strong men have been slain by her.

Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...

Her house is the way to hell, going down to the chambers of death.