Matthew 27

А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

When the morning was come, all the chief priests and elders of the people took counsel against Jesus to put him to death:

І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

And when they had bound him, they led him away, and delivered him to Pontius Pilate the governor.

Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

Then Judas, which had betrayed him, when he saw that he was condemned, repented himself, and brought again the thirty pieces of silver to the chief priests and elders,

та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

Saying, I have sinned in that I have betrayed the innocent blood. And they said, What is that to us? see thou to that.

І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

And he cast down the pieces of silver in the temple, and departed, and went and hanged himself.

А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

And the chief priests took the silver pieces, and said, It is not lawful for to put them into the treasury, because it is the price of blood.

А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

And they took counsel, and bought with them the potter's field, to bury strangers in.

чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

Wherefore that field was called, The field of blood, unto this day.

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

Then was fulfilled that which was spoken by Jeremy the prophet, saying, And they took the thirty pieces of silver, the price of him that was valued, whom they of the children of Israel did value;

і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

And gave them for the potter's field, as the Lord appointed me.

Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

And Jesus stood before the governor: and the governor asked him, saying, Art thou the King of the Jews? And Jesus said unto him, Thou sayest.

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

And when he was accused of the chief priests and elders, he answered nothing.

Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

Then said Pilate unto him, Hearest thou not how many things they witness against thee?

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

And he answered him to never a word; insomuch that the governor marvelled greatly.

Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

Now at that feast the governor was wont to release unto the people a prisoner, whom they would.

Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

And they had then a notable prisoner, called Barabbas.

І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

Therefore when they were gathered together, Pilate said unto them, Whom will ye that I release unto you? Barabbas, or Jesus which is called Christ?

Бо він знав, що Його через заздрощі видали.

For he knew that for envy they had delivered him.

Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

When he was set down on the judgment seat, his wife sent unto him, saying, Have thou nothing to do with that just man: for I have suffered many things this day in a dream because of him.

А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

But the chief priests and elders persuaded the multitude that they should ask Barabbas, and destroy Jesus.

Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

The governor answered and said unto them, Whether of the twain will ye that I release unto you? They said, Barabbas.

Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

Pilate saith unto them, What shall I do then with Jesus which is called Christ? They all say unto him, Let him be crucified.

А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

And the governor said, Why, what evil hath he done? But they cried out the more, saying, Let him be crucified.

І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

When Pilate saw that he could prevail nothing, but that rather a tumult was made, he took water, and washed his hands before the multitude, saying, I am innocent of the blood of this just person: see ye to it.

А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

Then answered all the people, and said, His blood be on us, and on our children.

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

Then released he Barabbas unto them: and when he had scourged Jesus, he delivered him to be crucified.

Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

Then the soldiers of the governor took Jesus into the common hall, and gathered unto him the whole band of soldiers.

І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

And they stripped him, and put on him a scarlet robe.

І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

And when they had platted a crown of thorns, they put it upon his head, and a reed in his right hand: and they bowed the knee before him, and mocked him, saying, Hail, King of the Jews!

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

And they spit upon him, and took the reed, and smote him on the head.

А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

And after that they had mocked him, they took the robe off from him, and put his own raiment on him, and led him away to crucify him.

А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

And as they came out, they found a man of Cyrene, Simon by name: him they compelled to bear his cross.

І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

And when they were come unto a place called Golgotha, that is to say, a place of a skull,

дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

They gave him vinegar to drink mingled with gall: and when he had tasted thereof, he would not drink.

А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

And they crucified him, and parted his garments, casting lots: that it might be fulfilled which was spoken by the prophet, They parted my garments among them, and upon my vesture did they cast lots.

І, посідавши, стерегли Його там.

And sitting down they watched him there;

І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

And set up over his head his accusation written, THIS IS JESUS THE KING OF THE JEWS.

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

Then were there two thieves crucified with him, one on the right hand, and another on the left.

А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

And they that passed by reviled him, wagging their heads,

і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

And saying, Thou that destroyest the temple, and buildest it in three days, save thyself. If thou be the Son of God, come down from the cross.

Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

Likewise also the chief priests mocking him, with the scribes and elders, said,

Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

He saved others; himself he cannot save. If he be the King of Israel, let him now come down from the cross, and we will believe him.

Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

He trusted in God; let him deliver him now, if he will have him: for he said, I am the Son of God.

Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

The thieves also, which were crucified with him, cast the same in his teeth.

А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

Now from the sixth hour there was darkness over all the land unto the ninth hour.

А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

And about the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, Eli, Eli, lama sabachthani? that is to say, My God, my God, why hast thou forsaken me?

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

Some of them that stood there, when they heard that, said, This man calleth for Elias.

А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

And straightway one of them ran, and took a spunge, and filled it with vinegar, and put it on a reed, and gave him to drink.

Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

The rest said, Let be, let us see whether Elias will come to save him.

А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

Jesus, when he had cried again with a loud voice, yielded up the ghost.

І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

And, behold, the veil of the temple was rent in twain from the top to the bottom; and the earth did quake, and the rocks rent;

і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

And the graves were opened; and many bodies of the saints which slept arose,

а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

And came out of the graves after his resurrection, and went into the holy city, and appeared unto many.

А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

Now when the centurion, and they that were with him, watching Jesus, saw the earthquake, and those things that were done, they feared greatly, saying, Truly this was the Son of God.

Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

And many women were there beholding afar off, which followed Jesus from Galilee, ministering unto him:

Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

Among which was Mary Magdalene, and Mary the mother of James and Joses, and the mother of Zebedee's children.

А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

When the even was come, there came a rich man of Arimathæa, named Joseph, who also himself was Jesus' disciple:

Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

He went to Pilate, and begged the body of Jesus. Then Pilate commanded the body to be delivered.

І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

And when Joseph had taken the body, he wrapped it in a clean linen cloth,

і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

And laid it in his own new tomb, which he had hewn out in the rock: and he rolled a great stone to the door of the sepulchre, and departed.

Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

And there was Mary Magdalene, and the other Mary, sitting over against the sepulchre.

А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

Now the next day, that followed the day of the preparation, the chief priests and Pharisees came together unto Pilate,

і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

Saying, Sir, we remember that that deceiver said, while he was yet alive, After three days I will rise again.

Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

Command therefore that the sepulchre be made sure until the third day, lest his disciples come by night, and steal him away, and say unto the people, He is risen from the dead: so the last error shall be worse than the first.

Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

Pilate said unto them, Ye have a watch: go your way, make it as sure as ye can.

І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.

So they went, and made the sepulchre sure, sealing the stone, and setting a watch.