Matthew 13

Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.

The same day went Jesus out of the house, and sat by the sea side.

І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

And great multitudes were gathered together unto him, so that he went into a ship, and sat; and the whole multitude stood on the shore.

І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

And he spake many things unto them in parables, saying, Behold, a sower went forth to sow;

І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

And when he sowed, some seeds fell by the way side, and the fowls came and devoured them up:

Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

Some fell upon stony places, where they had not much earth: and forthwith they sprung up, because they had no deepness of earth:

а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

And when the sun was up, they were scorched; and because they had no root, they withered away.

А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

And some fell among thorns; and the thorns sprung up, and choked them:

Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

But other fell into good ground, and brought forth fruit, some an hundredfold, some sixtyfold, some thirtyfold.

Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

Who hath ears to hear, let him hear.

І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?

And the disciples came, and said unto him, Why speakest thou unto them in parables?

А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.

He answered and said unto them, Because it is given unto you to know the mysteries of the kingdom of heaven, but to them it is not given.

Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.

For whosoever hath, to him shall be given, and he shall have more abundance: but whosoever hath not, from him shall be taken away even that he hath.

Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

Therefore speak I to them in parables: because they seeing see not; and hearing they hear not, neither do they understand.

І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...

And in them is fulfilled the prophecy of Esaias, which saith, By hearing ye shall hear, and shall not understand; and seeing ye shall see, and shall not perceive:

Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!

For this people's heart is waxed gross, and their ears are dull of hearing, and their eyes they have closed; lest at any time they should see with their eyes, and hear with their ears, and should understand with their heart, and should be converted, and I should heal them.

Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

But blessed are your eyes, for they see: and your ears, for they hear.

Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

For verily I say unto you, That many prophets and righteous men have desired to see those things which ye see, and have not seen them; and to hear those things which ye hear, and have not heard them.

Послухайте ж притчу про сіяча.

Hear ye therefore the parable of the sower.

До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

When any one heareth the word of the kingdom, and understandeth it not, then cometh the wicked one, and catcheth away that which was sown in his heart. This is he which received seed by the way side.

А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

But he that received the seed into stony places, the same is he that heareth the word, and anon with joy receiveth it;

але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

Yet hath he not root in himself, but dureth for a while: for when tribulation or persecution ariseth because of the word, by and by he is offended.

А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.

He also that received seed among the thorns is he that heareth the word; and the care of this world, and the deceitfulness of riches, choke the word, and he becometh unfruitful.

А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

But he that received seed into the good ground is he that heareth the word, and understandeth it; which also beareth fruit, and bringeth forth, some an hundredfold, some sixty, some thirty.

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.

Another parable put he forth unto them, saying, The kingdom of heaven is likened unto a man which sowed good seed in his field:

А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.

But while men slept, his enemy came and sowed tares among the wheat, and went his way.

А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.

But when the blade was sprung up, and brought forth fruit, then appeared the tares also.

І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?

So the servants of the householder came and said unto him, Sir, didst not thou sow good seed in thy field? from whence then hath it tares?

А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?

He said unto them, An enemy hath done this. The servants said unto him, Wilt thou then that we go and gather them up?

Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.

But he said, Nay; lest while ye gather up the tares, ye root up also the wheat with them.

Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.

Let both grow together until the harvest: and in the time of harvest I will say to the reapers, Gather ye together first the tares, and bind them in bundles to burn them: but gather the wheat into my barn.

Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.

Another parable put he forth unto them, saying, The kingdom of heaven is like to a grain of mustard seed, which a man took, and sowed in his field:

Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.

Which indeed is the least of all seeds: but when it is grown, it is the greatest among herbs, and becometh a tree, so that the birds of the air come and lodge in the branches thereof.

Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.

Another parable spake he unto them; The kingdom of heaven is like unto leaven, which a woman took, and hid in three measures of meal, till the whole was leavened.

Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,

All these things spake Jesus unto the multitude in parables; and without a parable spake he not unto them:

щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!

That it might be fulfilled which was spoken by the prophet, saying, I will open my mouth in parables; I will utter things which have been kept secret from the foundation of the world.

Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.

Then Jesus sent the multitude away, and went into the house: and his disciples came unto him, saying, Declare unto us the parable of the tares of the field.

А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,

He answered and said unto them, He that soweth the good seed is the Son of man;

а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;

The field is the world; the good seed are the children of the kingdom; but the tares are the children of the wicked one;

а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.

The enemy that sowed them is the devil; the harvest is the end of the world; and the reapers are the angels.

І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.

As therefore the tares are gathered and burned in the fire; so shall it be in the end of this world.

Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,

The Son of man shall send forth his angels, and they shall gather out of his kingdom all things that offend, and them which do iniquity;

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

And shall cast them into a furnace of fire: there shall be wailing and gnashing of teeth.

Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!

Then shall the righteous shine forth as the sun in the kingdom of their Father. Who hath ears to hear, let him hear.

Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.

Again, the kingdom of heaven is like unto treasure hid in a field; the which when a man hath found, he hideth, and for joy thereof goeth and selleth all that he hath, and buyeth that field.

Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,

Again, the kingdom of heaven is like unto a merchant man, seeking goodly pearls:

а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.

Who, when he had found one pearl of great price, went and sold all that he had, and bought it.

Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.

Again, the kingdom of heaven is like unto a net, that was cast into the sea, and gathered of every kind:

Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.

Which, when it was full, they drew to shore, and sat down, and gathered the good into vessels, but cast the bad away.

Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

So shall it be at the end of the world: the angels shall come forth, and sever the wicked from among the just,

і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!

And shall cast them into the furnace of fire: there shall be wailing and gnashing of teeth.

Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.

Jesus saith unto them, Have ye understood all these things? They say unto him, Yea, Lord.

І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.

Then said he unto them, Therefore every scribe which is instructed unto the kingdom of heaven is like unto a man that is an householder, which bringeth forth out of his treasure things new and old.

І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.

And it came to pass, that when Jesus had finished these parables, he departed thence.

І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?

And when he was come into his own country, he taught them in their synagogue, insomuch that they were astonished, and said, Whence hath this man this wisdom, and these mighty works?

Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?

Is not this the carpenter's son? is not his mother called Mary? and his brethren, James, and Joses, and Simon, and Judas?

І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?

And his sisters, are they not all with us? Whence then hath this man all these things?

І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!

And they were offended in him. But Jesus said unto them, A prophet is not without honour, save in his own country, and in his own house.

І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.

And he did not many mighty works there because of their unbelief.