Matthew 14

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

At that time Herod the tetrarch heard of the fame of Jesus,

і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...

And said unto his servants, This is John the Baptist; he is risen from the dead; and therefore mighty works do shew forth themselves in him.

Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.

For Herod had laid hold on John, and bound him, and put him in prison for Herodias' sake, his brother Philip's wife.

Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!

For John said unto him, It is not lawful for thee to have her.

І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.

And when he would have put him to death, he feared the multitude, because they counted him as a prophet.

А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.

But when Herod's birthday was kept, the daughter of Herodias danced before them, and pleased Herod.

Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

Whereupon he promised with an oath to give her whatsoever she would ask.

А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...

And she, being before instructed of her mother, said, Give me here John Baptist's head in a charger.

І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

And the king was sorry: nevertheless for the oath's sake, and them which sat with him at meat, he commanded it to be given her.

І послав стяти Івана в в'язниці.

And he sent, and beheaded John in the prison.

І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...

And his head was brought in a charger, and given to the damsel: and she brought it to her mother.

А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

And his disciples came, and took up the body, and buried it, and went and told Jesus.

Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

When Jesus heard of it, he departed thence by ship into a desert place apart: and when the people had heard thereof, they followed him on foot out of the cities.

І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

And Jesus went forth, and saw a great multitude, and was moved with compassion toward them, and he healed their sick.

А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

And when it was evening, his disciples came to him, saying, This is a desert place, and the time is now past; send the multitude away, that they may go into the villages, and buy themselves victuals.

А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

But Jesus said unto them, They need not depart; give ye them to eat.

Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.

And they say unto him, We have here but five loaves, and two fishes.

А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

He said, Bring them hither to me.

І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

And he commanded the multitude to sit down on the grass, and took the five loaves, and the two fishes, and looking up to heaven, he blessed, and brake, and gave the loaves to his disciples, and the disciples to the multitude.

І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...

And they did all eat, and were filled: and they took up of the fragments that remained twelve baskets full.

Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.

And they that had eaten were about five thousand men, beside women and children.

І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

And straightway Jesus constrained his disciples to get into a ship, and to go before him unto the other side, while he sent the multitudes away.

Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

And when he had sent the multitudes away, he went up into a mountain apart to pray: and when the evening was come, he was there alone.

А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

But the ship was now in the midst of the sea, tossed with waves: for the wind was contrary.

А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

And in the fourth watch of the night Jesus went unto them, walking on the sea.

Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...

And when the disciples saw him walking on the sea, they were troubled, saying, It is a spirit; and they cried out for fear.

А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

But straightway Jesus spake unto them, saying, Be of good cheer; it is I; be not afraid.

Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

And Peter answered him and said, Lord, if it be thou, bid me come unto thee on the water.

А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

And he said, Come. And when Peter was come down out of the ship, he walked on the water, to go to Jesus.

Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...

But when he saw the wind boisterous, he was afraid; and beginning to sink, he cried, saying, Lord, save me.

І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

And immediately Jesus stretched forth his hand, and caught him, and said unto him, O thou of little faith, wherefore didst thou doubt?

Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

And when they were come into the ship, the wind ceased.

А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

Then they that were in the ship came and worshipped him, saying, Of a truth thou art the Son of God.

Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

And when they were gone over, they came into the land of Gennesaret.

А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.

And when the men of that place had knowledge of him, they sent out into all that country round about, and brought unto him all that were diseased;

І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.

And besought him that they might only touch the hem of his garment: and as many as touched were made perfectly whole.