Mark 10

І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.

And he arose from thence, and cometh into the coasts of Judæa by the farther side of Jordan: and the people resort unto him again; and, as he was wont, he taught them again.

І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?

And the Pharisees came to him, and asked him, Is it lawful for a man to put away his wife? tempting him.

А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?

And he answered and said unto them, What did Moses command you?

Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.

And they said, Moses suffered to write a bill of divorcement, and to put her away.

Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.

And Jesus answered and said unto them, For the hardness of your heart he wrote you this precept.

Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.

But from the beginning of the creation God made them male and female.

Покине тому чоловік свого батька та матір,

For this cause shall a man leave his father and mother, and cleave to his wife;

і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.

And they twain shall be one flesh: so then they are no more twain, but one flesh.

Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!

What therefore God hath joined together, let not man put asunder.

А вдома про це учні знов запитали Його.

And in the house his disciples asked him again of the same matter.

І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.

And he saith unto them, Whosoever shall put away his wife, and marry another, committeth adultery against her.

І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.

And if a woman shall put away her husband, and be married to another, she committeth adultery.

Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.

And they brought young children to him, that he should touch them: and his disciples rebuked those that brought them.

А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!

But when Jesus saw it, he was much displeased, and said unto them, Suffer the little children to come unto me, and forbid them not: for of such is the kingdom of God.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.

Verily I say unto you, Whosoever shall not receive the kingdom of God as a little child, he shall not enter therein.

І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.

And he took them up in his arms, put his hands upon them, and blessed them.

І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?

And when he was gone forth into the way, there came one running, and kneeled to him, and asked him, Good Master, what shall I do that I may inherit eternal life?

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

And Jesus said unto him, Why callest thou me good? there is none good but one, that is, God.

Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

Thou knowest the commandments, Do not commit adultery, Do not kill, Do not steal, Do not bear false witness, Defraud not, Honour thy father and mother.

А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.

And he answered and said unto him, Master, all these have I observed from my youth.

Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.

Then Jesus beholding him loved him, and said unto him, One thing thou lackest: go thy way, sell whatsoever thou hast, and give to the poor, and thou shalt have treasure in heaven: and come, take up the cross, and follow me.

А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!

And he was sad at that saying, and went away grieved: for he had great possessions.

І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

And Jesus looked round about, and saith unto his disciples, How hardly shall they that have riches enter into the kingdom of God!

І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

And the disciples were astonished at his words. But Jesus answereth again, and saith unto them, Children, how hard is it for them that trust in riches to enter into the kingdom of God!

Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

It is easier for a camel to go through the eye of a needle, than for a rich man to enter into the kingdom of God.

А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?

And they were astonished out of measure, saying among themselves, Who then can be saved?

Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!

And Jesus looking upon them saith, With men it is impossible, but not with God: for with God all things are possible.

А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

Then Peter began to say unto him, Lo, we have left all, and have followed thee.

Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,

And Jesus answered and said, Verily I say unto you, There is no man that hath left house, or brethren, or sisters, or father, or mother, or wife, or children, or lands, for my sake, and the gospel's,

і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

But he shall receive an hundredfold now in this time, houses, and brethren, and sisters, and mothers, and children, and lands, with persecutions; and in the world to come eternal life.

І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.

But many that are first shall be last; and the last first.

Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:

And they were in the way going up to Jerusalem; and Jesus went before them: and they were amazed; and as they followed, they were afraid. And he took again the twelve, and began to tell them what things should happen unto him,

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

Saying, Behold, we go up to Jerusalem; and the Son of man shall be delivered unto the chief priests, and unto the scribes; and they shall condemn him to death, and shall deliver him to the Gentiles:

і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!

And they shall mock him, and shall scourge him, and shall spit upon him, and shall kill him: and the third day he shall rise again.

І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.

And James and John, the sons of Zebedee, come unto him, saying, Master, we would that thou shouldest do for us whatsoever we shall desire.

А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?

And he said unto them, What would ye that I should do for you?

Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!

They said unto him, Grant unto us that we may sit, one on thy right hand, and the other on thy left hand, in thy glory.

А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?

But Jesus said unto them, Ye know not what ye ask: can ye drink of the cup that I drink of? and be baptized with the baptism that I am baptized with?

Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

And they said unto him, We can. And Jesus said unto them, Ye shall indeed drink of the cup that I drink of; and with the baptism that I am baptized withal shall ye be baptized:

А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.

But to sit on my right hand and on my left hand is not mine to give; but it shall be given to them for whom it is prepared.

Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.

And when the ten heard it, they began to be much displeased with James and John.

А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

But Jesus called them to him, and saith unto them, Ye know that they which are accounted to rule over the Gentiles exercise lordship over them; and their great ones exercise authority upon them.

Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.

But so shall it not be among you: but whosoever will be great among you, shall be your minister:

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.

And whosoever of you will be the chiefest, shall be servant of all.

Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

For even the Son of man came not to be ministered unto, but to minister, and to give his life a ransom for many.

І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.

And they came to Jericho: and as he went out of Jericho with his disciples and a great number of people, blind Bartimæus, the son of Timæus, sat by the highway side begging.

І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

And when he heard that it was Jesus of Nazareth, he began to cry out, and say, Jesus, thou Son of David, have mercy on me.

І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

And many charged him that he should hold his peace: but he cried the more a great deal, Thou Son of David, have mercy on me.

І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.

And Jesus stood still, and commanded him to be called. And they call the blind man, saying unto him, Be of good comfort, rise; he calleth thee.

А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.

And he, casting away his garment, rose, and came to Jesus.

А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!

And Jesus answered and said unto him, What wilt thou that I should do unto thee? The blind man said unto him, Lord, that I might receive my sight.

Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.

And Jesus said unto him, Go thy way; thy faith hath made thee whole. And immediately he received his sight, and followed Jesus in the way.